www.nikopol-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 23 вересня 2021 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Нікопольський район >> Першотравенська сільська рада
Історико-географічна довідка
Версія для друку Написати листа
Першотравневська сільська рада розташована на півдні Нікопольського району Дніпропетровської обл. на відстані 110 км від м.Дніпропетровськ та 25 км від м.Нікополь

Сільська рада межує з Новоіванівською, Дмитрівською, Чкалівською, Південною та Кіровською сільськими радами.
Першотравневська сільська рада розташована на площі 5687,0 га
В якісному складі грунтів переважають чорноземи звичайні (слабо-, середньо-, сильнозмиті) важко суглинкові. Переважає рівнинний рельєф місцевості помережаний балками ( Балка Чортомлик, Карловка), в балках можна ще найти рослини, які занесені до Зеленої книги України (мати-й-мачуха, ковила, сон-трава та інші) та тварини, що зникають (куниця, горностай, тхір степовий, скопа, балабан, гадюка степова ...)
Територія сільської ради довгий час була „диким степом”, де кочували скіфи та інші кочові племена, сім скіфських курганів підтверджують перебування скіфів на території сільської ради. Вони були досліджені археологами у 70-х роках ХХ століття та нанесені на карти області:


№№
з/п
Обліковий номер пам”яткиНазва та адреса пам”яткиДата до якої відноситься пам”ятка
1.№ 3357с.Західне в 1 км на південний схід селаІІ тис. до н.е.
2.№ 3364с.Східне в 0,8 км від східної околиці селаІІ тис. до н.е.
3.№ 3362с.Першотравневе в 3,7 км на північний схід від центра селаІІ тис. до н.е.
4.№ 3363/1
№ 3363/2
Курганний могильник (2шт.) с.Східне в 2,6 км на південний схід від околиці селаІІ тис. до н.е.
5.№ 3326/1
№ 3326/2
Курганний могильник (2 шт.) с.Західне в 1,8 км на північний захід від околиці селаІІ тис. до н.е.

На території сільської ради станом на 01.01.09 р. проживало 1432 жителів в трьох населених пунктах: с.Першотравневе - 1177, с.Західне - 173, с.Східне – 82


Село Першотравневе належить до тих населених пунктів, які починають свої витоки на початку ХХ століття
До 1917 р. землі, на яких розташовані села Першотравневської сільської ради належали поміщику Синельникову.(ім”я не відомо)
З початком колективізації в далекому 1929 році почали утворюватись великі тваринницькі господарства.
Організація господарства розпочалася з території, де зараз розташоване с.Першотравневе. Тут була створена комуна ім.ОДСЧА (ім. Окремої Далекосхідної Червоної Армії, яка приймала участь у ліквідації конфлікту у Китаї в 1929 р.). Відділки комуни існували на місці с.Східне і Західне. По деяким даним ця територія відносилась до Довгалівської сільської ради.
Першим керівником господарства був заслужений учасник Громадянської війни Торохтій. (За свідченням Лагоди Ганни Трохимівни першим головою колгоспу був Манільський, а першим парторгом Кумпан Володимир Трохимович – її брат, вони проживали в с.Чкалове).
Перед війною землі сільської ради знаходились у власності Дніпровського електросількомбінату (ДЕСК – 1931 рік заснування - ?). Пізніше господарство отримало назву „Скотовод”, потім – Нікопольський молочно-м”ясний радгосп . В 1934 (1935 ?) році радгоспу було присвоєно ім”я В.В.Куйбишева.
З перших днів організації радгоспу почалася комплектація кадрів, придбання високопродуктивних тварин, сільськогосподарського реманенту. Будували житло, виробничі і господарські приміщення, найчастіше тимчасового типу. Бараки, землянки – основний вид житла перших поселенців

Уже восени 1929 р. посіяли озимі зернові на великій площі (12 тис.га). Перші врожаї збирали в 1930 році. Всі польові роботи виконувались з використанням живої тяглової сили: коні, воли, двогорбі верблюди. Був один трактор „Путиловець”, який залишився в подарунок від комуни.
В 1930-1931 роках в радгосп почала надходити техніка, а разом з нею трактористи і причіплювачі. Першими трактористами були Величко І.П., Іващенко І.П.
Перший імпортний комбайн надійшов в господарство в 1933 році. Вітчизняний комбайн „Комунар” отримали в 1934-1935 роках. В кінці 1935 року з”явились і перші автомобілі, до 1940 року їх вже нараховувалось 12 шт.
В різний час радгосп очолювали:
- 1937-1938 – Лук”янов (ім”я не відоме)
- 1938-1939 - Бабенко Володимир Петрович
- 1939-1941 – Пастухов Максим
В лютому 1944 році село було звільнено від німецьких загарбників, почалася відбудова.
Радгосп очолив Харін Олексій Юхимович (1904 року народження, учасник ВВВ, артилерист, уродженець с.Чкалове Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл..), перебував на цій посаді до 1955 року .


Тяжка робота виконувалась жінками та підлітками, доки не повернулись чоловіки. Треба було швидко відновити господарство, налагодити зруйноване. І вже в 1948 році за високі врожаї зернових культур були нагороджені.
Званням Героя Соціалістичної Праці
1. Самко Ганна Іларіонівна – ланкова, за отримання врожаю пшениці по 31,1 ц/га
2. Титаренко Ганна Калениківна – ланкова та бригадир, врожай 33 ц/га
3 Алєксєєнко Євгенія Кузьмівна – ланкова, врожай 31,2 ц/га
4. Балакірєв Василь Тимофійович – керуючий відділком № 1
Орденом Леніна:
1. Геращенко Ф.С. механізатор, виконав за сезон 184,5% норми
2. Лагода Г.Т. – ланкова, отримала врожай 29ц/га
3. Могила А.Є. – ст.агроном, організація праці принесла 270900 крб. доходу
4. Сазонов Д.К. – агроном, організація праці принесла доход в 1948 році 66500 крб.
5. Козуб Я.П. – бригадир, доход 56800 крб.
6. Полякова О.З. – ланкова, врожай 34,4 га/ц на площі 20 га
7. Іващенко І.П. бригадир тракторної бригади, план на 115,1%
8. Пушко Г.А. – ланкова, урожай на площі 50 га 24,8 ц
9. Слюсаренко В.К.- ланкова ферми 3, урожай 29,6 ц/га
10. Рябінська О.Т. ланкова ферми № 3
11. Харін О.Ю. директор радгоспу, доход понад плану 270900 крб.
Орденом Трудового Червоного Прапора:
1. Подольський К.І. – секретар парторганізації
2. Кілочок К.І. – ланкова, урожай 22,9 ц/га
3. Тре губ М.П. – робітниця ланки Рябінської О.Т.
4. Іващенко М.А. – робітниця ланки Самко Г.І.
5. Афанасьєва Г.С. – робітниця ланки Самко Л.М.
6. Сизикіна М.В. – робітниця ферми № 3 (ланка Алєксєєнко Є.К.)
Будувалося житло, жінки своїми силами зводили будинки. Вдовина вулиця в с.Першотравневе – вулиця Першотравнева.
З (1954)1955 по 1963 рік радгоспом керувала Таран Єлизавета Костянтинівна
(агроном за освітою).
За цей час продовжувалось розпочате будівництво житла, адже багато ще людей жило в землянках за ставком (так зване „Забайкалля”) , в бараках.
В селі з”явились два приміщення школи: одне – в 1956 році, друге – 1959 році.
Почав працювати дитячий садок в будинку по вул.Дідика буд.5.
В 1956 році в селі з”явився перший телефон, почалася радіофікація і телефонізація. Піонер цієї справи Мішуренко Михайло Миронович, який за сумісництвом був і телемеханіком.
До 1957 року працювала підстанція, що давала струм на село до 24.00 годин. В 1957 році господарство підключили до державної електричної мережі.
До 1963 року господарство було збитковим, особливо в галузі тваринництва.
В жовтні 1963 року господарство очолив Водолазський Василь Петрович.
Головні спеціалісти:
- зоотехнік Вітюк Анатолій Кирилович
- інженер Сидельніков Вктор Миколайович
- економіст Данько Борис Володимирович
- бухгалтер спочатку Гречка Андрій Демидович, потім Безуменко Петро Васильович
- агроном Черевань Степан Юхимович
- керуючий відділком № 2 Снісаренко Микола Олексійович
- ветлікар Вітюк Алла Степанівна
- заступник директора по госп.частині Могилка П.Т.
Із збиткового господарство перетворилось в передове. Вже в 1967 році про врожай куйбишевців заговорила преса. Було зібрано по 36 ц/га зернових. Два плану продажу державі виконали. В 1968 році була посуха, чорні бурі. Але врожай був кращий, ніж в інших господарствах – по 20 ц/га.
В цей період в селі було закладено новий молодий сад, було створено огородню бригаду, а районі балки Чортомлик загатили греблю, зробили ставок для зрошення і вирощували овочі для власних потреб та на продаж державі. Тоді було зібрано великий врожай овочевих культур і за крилатим висловом Водолазського В.П. в народі за цією місцевістю закріпилась назва Золоте Дно.
Тваринництво теж стало гордістю Нікопольщини. В господарстві - більше 1 тис.голів худоби, від кожної корови надоювали по 3 тис.кг молока. Слава доярок Холупяк Любові, Карякіної Оксани, Колодій Надії, дояра Шу Леопольда розійшлася по всій області. Групу трудящих було відзначено урядовими нагородами:
- Сидельніков Віктор Миколайович – Орден Знак Пошани – 1966 рік
- Феденко Володимир Павлович – Орден Знак Пошани - 1966 рік
- Мурашко Анатолій Петрович – Орден Знак Пошани -1966 рік
- Холупяк Любов Костянтинівна – Орден Леніна – 1966 рік
- Волков Василь Тихонович – Орден Знак Пошани -1967 рік
- Аксьонов Василь Прохорович – 1967 рік
В 1968 році за рахунок державних коштів почали зводити корпуси нових пташників.
За перший рік з дня народження підприємство видало 1 млн.яєць. Планувалось, що потужність птахофабрики досягне 200 тис. курок-несушок з виробництвом м”яса птиці до 1 млн.тон на рік, яєць 37-38 млн.шт. Птахофабрика почала одержувати великі прибутки, за рахунок яких розвивалась і соціальна сфера села: з”явилась асфальтована дорога, що з”єднала село з містом, з цією метою було побудовано 9 км дороги до с.Чкалове. Відкрився регулярний рух автобусів „Нікополь - Птахофабрика ім.Куйбишева” Розпочалося будівництво двоповерхової 8-річної школи на 350 місць, будинку культури, двоповерхових багатоквартирних будинків з центральним опаленням.
Виробничі показники кращали. Особливої слави набули птахівники: перевиконали план 1969 року – виробили 24 млн. яєць замість запланованих 15,2 млн. В селі відкрили чайну, перукарню, побутовий комбінат, магазин промислових товарів, збудували цілу вулицю будинків для переселенців над новим ставком, з”явились гуртожитки для молоді.
В господарстві налагоджено хороший зв”язок – діє своя телефонна станція.
В 1970 році Водолазського В.П. призначили головою Тресту овоче-молочних радгоспів в м.Дніпропетровську.
Новим директором радгоспу призначено Рунчева Івана Степановича. Розпочалась реконструкція птахофабрики, запроваджувались новітні технології утримання і вирощування птиці. Колектив птахофабрики протягом декількох років виробляв більше 100 млн.яєць на рік. Прибутки становили 2,5 млн. крб. на рік. За успіхи у праці багато працівників птахофабрики були нагороджені орденами і медалями (Список додається)
Відповідно покращувалось і життя селян. За 1985-1990 роки об”єм капіталовкладень на будівництво об”єктів невиробничого призначення складав 1,735 млн. крб. В цей період було побудовано:
- Будинок культури – 1970 рік
- Нове приміщення контори п/ф Куйбишевська – 1972 рік
- Двоповерховий гуртожиток на 100 місць – 1972 рік
- Середня школа на 370 місць – 1981 рік
- Будинок для вчителів – 1981 рік
- Дитячий садок – 1975 рік
- Амбулаторія – 1986 рік
- Приміщення сільської ради -1986 рік
- Котеджі (6 шт.) – 1990 рік
- Кафе-їдальня – 294 тис. крб. (1986 рік)
- Банно-пральний комбінат – 357 тис. крб. (1986 рік)
- Газифікація села – 180 тис. крб.
- Дороги з твердим покриттям – 293 тис. крб.
- Алея „Слави” 132 тис. крб.
До 1984 року села Першотравневе, Східне, Західне були частиною Новоіванівської сільської ради, в 1984 році рішенням Дніпропетровської обласної ради було утворено Першотравневську сільську раду з центром в с.Першотравневе. Першим головою сільської ради був Овсієнко Іван Олександрович, першим секретарем Карпенко Галина Аполлонівна
В той час на території сільської ради було 4 населених пункти:
- с.Першотравневе – відділок № 2
- с.Східне – відділок № 3
- с.Західне – відділок № 4
- с.Південне – відділок № 1
Чисельність населення становила 3,5 тис.чоловік, було дві середні школи, 2 – дит.садка, 3 – базових підприємства: птахофабрика „Куйбишевська”, Птахофабрика „Південна” (директор Короленко Л.С.), радгосп „Чкалівський” (директор Снісаренко А.М.)
с.Південне відокремилось від Першотравенської сільської ради в 1991 році, була створена нова – Південна сільська рада.
На початку 90-х років в період перебудови почався спад виробництва, який привів до повного занепаду господарства. В 1994 році птахофабрика Куйбишевська була реорганізована в КСП „Куйбишевське”, яким до лютого 1998 року керував Рунчев І.С. до виходу на пенсію.
З лютого 1998 року господарство очолив Остропольський Віктор Васильович
В лютому 1997 року було проведено розпаювання землі КСП, працюючі отримали по 3,21 га, тоді ж з”явились фермерські господарства: Волков М.В., Волков А.В., Ференчук А.В., Окатий В.Г., землі державної власності були надані в оренду пп. Соловйову В.В.
В 2002 році правонаступником КСП стала п/ф „Первомайская”, яка приєднана до ЗАТ ПК „Дніпровський (директор Тихонов Ю.Т.)
Історії сіл Першотравневської сільської ради тісно пов”язані між собою, часто переплітаються, доповнюючи одна одну.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор