 Версія для друку
 Написати листа
Південна сільська рада розташована на півдні Нікопольського району Дніпропетровської області на відстані 11 км від районного центру – міста Нікополь.
В 1992 році на території села Південне була створена Південна сільська рада. До цього часу село Південне відносилось до Першотравневої сільської ради. До сільської ради входить один населений пункт – село Південне.
Часом заснування села Південне краєзнавці вважають 1929 рік
Лагода Ганна Тимофіївна (1912 р.н., нині померла) згадує що прибула сюди 16-ти річною дівчиною. Вона пам’ятає, що в 1929 році тут була лише клуня – споруда у вигляді шатра, без стін одна стеля, вікон не було, вхід був через єдині двері, що були зроблені у фронтоні. В цій клуні ніхто не жив, лише під час польових робіт прямо на підлозі, на соломі ночували трактористи, причіплювачі, кухарки – ті що працювали на цих полях, жили ж вони в Новомиколаївці (нині село Чкалове). Це була в основному молодь.
В 1929-х – 30- х роках в ці краї прибувало багато людей з різних областей.
Згадувала Біла Марія Калинівна (що мешкала в селі Чкалове, нині померла): багато людей, які жили в селі Чкалове і ходили на роботу на першу ферму (нині село Південне), вирішили будувати тут для себе житла – землянки, і жити й працювати на місці.
Перша землянка була побудована восени 1930 року, а вже весною 1931 року було побудовано декілька землянок, і кількість їх з кожним роком збільшувалась. Будівельного матеріалу не було, та й ні за що було його придбати, тому будували землянки, використовуючи для цього різні дрючки, жердини з посадки, очерет і солому.
Крім землянок, люди жили в двох бараках (типу гуртожитку) «Трубний» і «Шанхай».
Із спогадів Маргацької Любові Єгорівни: перед самою війною побудували два будинки (двох квартирні по вул. Чкалова). Було розміщено тут контору, пізніше школу і дитсадок. Після прийняття Конституції 1936 року суспільно політичне життя пожвавилося. В селі було багато комсомольців. Це такі як Галя Рябошапко, Сідельников Костя, Гергель Опанас, Михайлова Віра, Тищенко Ніна, Ядерний Петро, Маргацький Микола. Комсоргом був Копійко Андрій Полікарпович.
Комсомольці у всьому проявляли активність, самовіддано працювали. Перед самою війною керуючим відділком № 1 був Пилипенко Петро Юхимович.
Лагода Г.Т. розповідає, коли закінчилася Велика Вітчизняна війна 1941 – 1945 рр., почали повертатися з різних фронтів сини й чоловіки до своїх рідних. Але з болем всі жителі села сприймали похоронки, які надходили рідним загиблих воїнів.
Загинули, не повернулися додому:
Іванченко Іван Несторович
Іванченко Ілля Несторович
Козеренко Іван Порфирович
Копійко Іван Полікарпович
Лобушко Петро Іванович
Пасько Іван Васильович
Рябошапко Євдоким Романович
Чуприна Юхим Павлович
Ядерний Юхим Свиридович
Маслов Олексій
Махлай Лаврін.
Відкриття символічного пам’ятника відбулося 9 травня 1988 року, який став святим місцем, туди приходять ветерани війни, представники різних поколінь, щоб шанувати пам’ять загиблих захисників Вітчизни. А ім’ям Рябошапко Є.Р. названо поле із споруджено пам’ятний знак.
 В перші післявоєнні роки сільськогосподарської техніки майже не було. Косили лобогрійкою. Пізніше почала поступати техніка: трактори, комбайни, сіялки, віялки. Одним з перших трактористів були Воробйов і Лагода. Лагода спочатку працював на «Форді», а в 1949 році йому дали новий трактор С – 80 («Сталінець» – 80) в 1952 році він був нагороджений грошовою премією.
Не встигли люди подолати розруху, як прийшло нове лихо – голод 1946 -1947 рр. В нашому селі смертність серед дітей була дуже велика. За півтора два місяці 1946 року померло 33 дітей. Причиною такої великої кількості дітей серед дітей було недоїдання та недогляд.
Після війни директором радгоспу працював Подольський з Новопавлівки, а потім Харін Олексій Юхимович, керуючим відділком був Балакірєв, йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці за високі врожаї. Десь в 1949 – 1950 рр. почали виселяти людей із землянок і переселяти в село Чкалове. Люди не хотіли туди переселятися, плакали.
Кустова Т.Ф. згадує, що перші будиночки були споруджені в 1951 році. Далі Голуб І.Г. розповідає, що в кінці квітня на початку травня 1954 року приїхав до нас директор тресту Козирев, він наказав розорювати землянки силою. Сам керував виселенням. До землянки підганяли машину, на яку виносили і вантажили речі, і трактор, яким загортали землянку. За два місяці землянки були загорнуті, залишилися лише дві, де було організовано їдальню. Люди почали укладати договори на будівництво будинків, держава давала позику в кредит. Першою почала забудовуватися вулиця Чкалова. 1954 році почали зводити будинки на вулиці Зеленій, 1959 році на вулиці Шевченка.
Карпович Андрій Андрійович розповів, що будівництво велося дуже швидко. Об’єднувалися по декілька сімей, щоб зводити стіни. На неділю готували глиняний заміс, всі сходилися і валькували одному господарю, на другу неділю другому. Робили все гуртом. В 1961 році почали будуватися перші будинки по вулиці Гагаріна. Село розросталося і господарство міцнішало. Збільшилась кількість техніки, хоч вона була ще не зовсім досконалою.
Директором радгоспу імені Куйбишева була вольова, енергійна жінка Таран Катерина Костянтинівна. Потім Водолазький Володимир Петрович, а з 1970 року Рунчев Іван Степанович. Наше село так і відносилося до Куйбишевської птахофабрики іменувалось ферма № 1.
І лише 28 березня 1957 року згідно з наказом по тресту Міністерства радгоспів ферма № 1 була відокремлена від птахофабрики «Куйбишевська» і на її базі організовано радгосп «Чкаловський». Першим директором нового радгоспу було призначено Кравченка Анатолія Костянтиновича. Це було багато галузеве господарство. Тут вирощували зернові, овочі, розводили курей, свиней, ВРХ.
На початку 70-х років на відділку № 1 (село Південне) птахофабрики «Куйбишевська» був збудований птахо комплекс з вирощування молодняку курей – несучок. В квітні 1988 року на базі радгоспу «Чкаловський» за ініціативою Аграрно промислового комплексу, було утворено два господарства. Спеціалізоване господарства по вирощуванню нетелів – радгосп «Чкаловський», директором було призначено головного ветлікаря Снісаренка Анатолія Миколайовича. І комплекс по вирощуванню курки - несучки під назвою птахофабрика «Південна», директором якої був призначений Короленко Л.С.
У 1988 році після реорганізації птахорадгоспу, птахо комплекс отримав статус птахофабрики «Південна» і ввійшов до системи птахопрому УРСР. Поте з часом економічні негаразди в Державі негативно вплинули на господарську діяльність птахофабрики. До того ж, 1996 році птахофабрика «Куйбишевська» припинила виробництво яєць і зупинилася, що в свою чергу призвело до остаточного занепаду «Південної». На сьогоднішній день в оренді перебувають: адміністративний корпус. Тут НВО ТОВ «Ера» організувало свій ковбасний цех. Крім того п'ять корпусів з 1998 року знаходились в оренді ПП. «Пектораль» де вирощували качок та гусей. На базі птахофабрики створено ще одне підприємство. Це ТОВ «Крила Таврії», засновниками його виступили ПП. «Пектораль» і ВАТ «Птахофабрика «Південна». Де в теперішній час організовано вирощування індиків та виробництво індичого м’яса.
В 1974 році здано два двоповерхові будинки по вулиці Чкалова. Розширювався автомобільний і тракторний парки. Вдосконалювалася зрошувальна система. Врожаї стали кращими. Високих успіхів у вирощуванні кукурудзи досягла механізована ланка Василя Андріановича Зонова. З 1973 по 1978 роки ланка була нагороджена чотирма Дипломами і чотирма Призами імені Героя Соціалістичної праці, лауреата Державної премії Марка Остаповича Озерного, який протягом двадцяти років вирощував і збирав високі врожаї кукурудзи. Серед нагород багато почесних грамот, а ланковий Зонов В.А. був удостоєний звання Героя Соціалістичної праці, члени ланки нагороджені орденами і медалями, цінними подарунками.
В 1986 – 1987 рр. український інститут зрошувального землеробства на базі птахорадгоспу «Чкаловський» впроваджував індустріальну технологію вирощування сої і кукурудзи з метою підвищення врожайності цих культур. З працював принцип крайового ефекту. Керував експериментом Кандидат сільськогосподарських наук Завірюхін Володимир Іванович. В наслідок впровадження нової технології врожайність цих культур підвищилась на 10%. Заплановано зібрати 13 ц з гектару, а було зібрано 22,7 ц з гектару.
18 грудня 1980 року директором птахорадгоспу було призначено Короленка Леоніда Семеновича. Поряд з розширенням господарства, нарощувались темпи будівництва. В 1981 році було здано в експлуатацію перший і другий двоповерхові житлові будинки по вулиці Центральній. Забудовувалися вулиці Кузнєцова, Новоселів, Степова. людей прибувало багато, та й для потреб господарства робочі руки були не зайві. В 1982 році було здано новий дитячий садок на 140 місць, з великими світлими кімнатами, музичним та фізкультурним залами. Оформлена цікава кімната для розваг, де є різноманітні театри: ляльковий, настільний, пальчиковий, тіньовий. Колектив дитячого садка по цей час очолює прекрасний талановитий керівник, завідувачка Голуб Ніна Іванівна. Сьогодні в дитсадку в трьох різновікових групах перебуває 50 дітей.
Побудовано ще чотири двоповерхові будинки, будувалася середня школа, яка відкрила свої двері для учнів села 1 вересня 1985 року.
В 1986 - 1991 рр. було побудовано ще три двоповерхові будинки. Забудовувались вулиці Ватутіна, Шкільна, нарізані вулиці Лугова і Сірка.
В 1992 році побудовано цілий комплекс у якому розташовано будинок культури на 400-та місць, спортивний зал, магазини, кафе, бібліотека з читальним залом, вузол зв’язку, АТС та сільська рада.
_
В 1994 році, не дивлячись на скрутне економічне становище, заселився ще один дванадцяти квартирний будинок.
Відбулися зміни і в радгоспі «Чкаловський» з лютого 1985 він став називатися колективне сільськогосподарське підприємство «Нива», а 14 лютого 2000 року в результаті проведення реформування створено приватне підприємство «Агро - Синтез», директором якого став Ган Володимир Михайлович.
ПП. «Агро – Синтез» уклало договора оренди земельних і майнових паїв, колишніх членів КСП «Нива». Орендовану землю використовує для вирощування сільськогосподарських культур: пшениці, ячменю, гороху, соняшника та інших. Підприємство також має тваринницькі приміщення і займається вирощуванням свиней.
ПП. «Агро – Синтез» впроваджує науково – технічні заходи у рослинництві та тваринництві для ефективнішого використання уже досягнутих результатів.
Версія для друку
Написати листа
|