www.nikopol-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Нікопольський район >> Нікопольська ОДПІ інформує
На першому засіданні Колегії ДПС окреслили завдання та перспективи роботи служби до кінця року
Версія для друку Написати листа
На першому засіданні Колегії ДПС окреслили завдання та перспективи роботи служби до кінця року

Результати роботи Державної податкової служби, її територіальних органів, а також перспективи і найважливіші напрями діяльності до кінця року обговорили сьогодні під час першого засідання колегії ДПС. У засіданні взяли участь перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін, Голова ДПС Олексій Любченко та його заступники, в.о. Голови ДФС Сергій Солодченко, президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе, заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, керівний склад ГУ ДПС в областях, голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС Олександр Кислиця.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, податковою службою на сьогодні активізовано зусилля на виконання завдань, які поставлені перед ДПС Урядом.
«Враховуючи важливість збалансованого виконання доходів бюджету задля сталого розвитку економіки країни, реалізації державних функцій та соціальних зобов’язань перед суспільством Президент України особисто, Кабінет Міністрів України приділяють постійну увагу діяльності податкової служби. Практично кожна пропозиція ДПС, спрямована на покращення адміністрування податків, знаходить свою підтримку у Кабінеті Міністрів та Міністерстві фінансів України. Саме тому ми маємо професійно відповідати тим викликам, які стоять перед нами, і застосовувати всі ресурси для досягнення поставлених цілей без посилення тиску на бізнес»,– наголосив Олексій Любченко.
За його словами, завдяки оптимізації роботи, покращенню адміністрування податків та руйнуванню схем з ухилення від оподаткування зростає обсяг сплати податків, і рівень їх сплати вже дозволив надолужити відставання, що виникло в бюджетних доходах з початку року.
Результативність роботи ДПС також відзначив перший заступник Міністра фінансів України Денис Улютін.
«Засідання Колегії – це досить потужний інструмент, щоб акумулювати сили і розуміти, куди ми з вами рухаємося. Серйозне недовиконання сьогодні вже надолужене. Цей темп потрібно не збавляти і виконати бюджет за всіма показниками. У нас досить багато зобов’язань перед громадянами. Також важливо забезпечити організацію функціонування ДПС як єдиної юридичної особи, цифровізацію процесів, удосконалення Електронного кабінету, належне функціонування програмних РРО. Також суттєвий блок роботи по реалізації Угоди FATCA», – зазначив Денис Улютін.
Він також підкреслив, що на сьогодні нарешті Міністерство фінансів і ДПС ефективно та системно співпрацюють.
Під час засідання було проаналізовано результати надходження платежів у розрізі податків, визначено резерви з урахуванням особливостей регіонів.
Олексій Любченко також звернув увагу присутніх на засіданні керівників територіальних органів ДПС на неприпустимості зупинення податкових накладних сумлінним платникам реального сектору економіки, а також доручив вжити належних заходів щодо удосконалення роботи СЕА ПДВ.
Також під час засідання колегії були визначені пріоритетні напрями у діяльності служби до кінця року. Серед основних напрямів – посилення боротьби з корупційними проявами в лавах служби, розвиток електронних сервісів та покращення рівня обслуговування платників податків, діалог з бізнесом та покрашення адміністрування податків як основа для виконання доходної частини бюджету, забезпечення належних умов праці податківців, а також прозорість і зрозумілість роботи Служби для суспільства.


Олексій Любченко: Програмні РРО – це революція
Програмні реєстратори розрахункових операцій є революцією у сфері розрахунків. Вони запроваджені з 1 серпня цього року і є альтернативою класичним касовим апаратам.
«У нас сьогодні, так би мовити, 300 тисяч місць, які можуть пробити чек. Ми розраховуємо, що через програмні РРО буде пробиватися до 800 тисяч. А далі картинка виглядає таким чином. У нас місячна каса – 110 млрд, це увесь сукупний чек по країні, все, що ми отримали на касі. Я точно знаю, що 150 млрд грн ще десь є. Це мінімум, який обертається без чеку. Ось, як і ПДВ, резерв», – розповів Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «LB.ua».
За його словами, такий мінімум обертається на ринках, місцях, де не пробивають чеки, а також там, де використовують фізичних осіб-підприємців у схемах зі зменшення податкових зобов’язань.

Олексій Любченко: Половина населення перебуває у коридорі між мінімальною та середньою зарплатою
Підвищення мінімальної заробітної плати на 40 % є цілком реальним. Про це в інтерв’ю виданню «LB.ua» розповів Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.
За його словами, у минулому році менше мінімальної зарплати 4173 отримували 3,5 млн осіб, тобто чверть. Більше середньої зарплати 10500 отримували стільки ж – 3,6 млн осіб, також чверть. Тобто половина населення знаходиться у коридорі між мінімальною та середньою зарплатою.
«Як я говорив півтора місяці тому, ми податки з податків беремо. Українське ноу-хау вигадали – зарплата в собівартості. Якщо в нас 18 % податку на доходи фізичних осіб плюс 22 % ЄСВ – це 40 % навантаження. Військовий збір не чіпаю – це святе. Можна до 30 % знизити і добрати 2-3% податком з продажів і все. Розвантажити бізнес і забрати податки на кінцевому пункті», – зазначив Олексій Любченко.
Як відзначив очільник ДПС, зниження навантаження на 10 % дозволить розвантажити фонд оплати праці. Натомість компенсувати ці кошти можна, зокрема, за рахунок контролю за оподаткуванням іноземних доходів та доходів від здавання майна в оренду. Так, наприклад, є громадяни, які мають у власності по 10 та більше квартир, а таких близько 3 тис., проте не всі з них декларують отриманий дохід від здавання в оренду майна.

Олексій Любченко: Співпраця з МВФ – один з каталізаторів системних змін служби
Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко провів робочу зустріч з представниками Міжнародного валютного фонду Енріко Аавом, головним економістом Департаменту з бюджетних питань МВФ, та зовнішніми експертами МВФ Тііною Тамм, Дмітрієм Єгоровим, Дейвом Хартнетт, Майклом О’Греді. Питаннями для обговорення стали відомча реформа ДПС, законодавчі зміни, робота податкової служби з наповнення бюджету та детінізації економіки.
На сьогодні в ДПС активно працюють над впровадженням єдиної юридичної особи. Це важлива інституційна реформа, яка змінює функціонування всієї структури органів податкової служби. Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, під час підготовки моделі єдиної юридичної особи, плану впровадження та делегування повноважень у податковій керувалися рекомендаціями та пропозиціями МВФ.
«Перш за все, змінено місію податкової служби та пріоритети в роботі. Ми відійшли від позиції, що нібито податкова служба забезпечує надходження до бюджету, як було при попередній місії. Нова місія утверджується в баченні, що ДПС має бути транспарентною, сучасною та технологічною податковою службою, яка надає якісні та зручні послуги платникам, ефективно адмініструє податки, збори та платежі і виявляє нетерпимість до корупції», – розповів Голова Державної податкової служби України.
Жодних незручностей в обслуговуванні, якісний податковий сервіс та ДПС як дієвий орган виконавчої влади з чітко побудованою вертикаллю і розподілом функцій – таких результатів від нової реформи очікують в податковій.
Олексій Любченко також зазначив, що консультативна підтримка міжнародних експертів для податкової служби є важливою. Адже на сьогодні в ДПС вибудовують остаточну модель служби і рекомендації міжнародних фахівців є надзвичайно корисними.
«Ми вдячні представникам Міжнародного валютного фонду за їх підтримку і допомогу. Ваші звіти та рекомендації, які ми отримуємо по завершенню роботи місій МВФ, дозволяють нам почути об’єктивну думку про наші процеси спостерігачами ззовні, тобто незаангажованими фахівцями. Це дає нам можливість звернути увагу на ті процеси, які до цього здавалися зрозумілими та відпрацьованими», - наголосив Олексій Любченко.
Платники податків позитивно оцінюють зміни у податковій сфері. Незважаючи на збільшення у липні цього року індикативних показників з надходжень до бюджету на 2 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 123,1 відсотка.
Таких результатів, зокрема, вдалося досягти за рахунок ефективних заходів з детінізації економіки та руйнуванню схем з ухилення від оподаткування.
Велику увагу наразі в податковій приділено і розвитку корпоративної культури. На думку керівника податкової служби, змінити негативний імідж податківця не можливо без системних змін у ставленні до своїх обов’язків самих податківців. Цього неможливо досягти без очищення від корупційних проявів. Партнерські відносини між податковою і бізнесом мають будуватися на взаємній повазі. Саме тому зараз проводиться робота з працівниками Центрів обслуговування платників з метою підвищення культури спілкування та рівня обслуговування платників податків.
Голова ДПС висловив вдячність та сподівання на перспективну роботу з огляду на те, що до команди експертів МВФ приєдналися Дейв Хартнетт та Майкл О’Греді, колишні керівники податкових служб Великої Британії та Ірландії. Їх досвід роботи на найвищих керівних посадах податкових служб їх країн дає підстави сподіватися на повне порозуміння щодо викликів та можливостей інституційної реформи ДПС, яка наразі впроваджується.
У свою чергу представники МФВ відзначили позитивні зміни у роботі служби за останні місяці. За їх словами, вони вражені послідовністю кроків податкової служби та виваженої внутрішньосистемної політики, орієнтованої на досягнення результату.
Міжнародні експерти, зокрема, висловили готовність надавати українським податківцям консультативну допомогу в процесах функціонування служби. Також звернуто увагу на необхідності дотримання високого рівня обслуговування платників, якісного адміністрування податків та впровадження ІТ-технологій.
- Пресслужба Державної податкової служби України
Банківський сервіс з приймання безконтактних платежів на смартфон інтегрується з сервісом ДПС
У рамках Меморандуму про співпрацю, укладеного між Державною податковою службою України і компанією Visa, та за підтримки Ощадбанку, здійснюється інтеграція сервісу ОщадPAY з безкоштовним програмним рішенням «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та з АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Єдине вікно подання електронної звітності).
Мобільний додаток ОщадPAY можна буде використовувати під час проведення розрахункової операції з використанням смартфону, на який встановлено ПРРО. Для цього смартфон має підтримувати операційну систему Android. Додаток дає можливість здійснювати розрахунок за отримані товари (послуги) за допомогою безконтактних платежів.
«ДПС продовжує інтеграцію програмного рішення ПРРО з банківськими сервісами. Мобільний додаток «ОщадPAY», що інтегрується з ПРРО,– це ще один крок у розвиток безготівкової економіки. Підприємці зможуть встановити додаток на свій смартфон та проводити безконтактні платежі. Це зручний вид розрахунків, який на сьогодні стає все більш популярним серед споживачів. Більше того, така система розрахунків не потребуватиме зайвих витрат від платника», – повідомила заступник Голови Державної податкової служби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
Про переваги безконтактних платежів та зручність сервісу ОщадPAY розповіли і представники Ощадбанку та компанії Visa.
«ОщадPAY на базі технології VisaTaptoPhone перетворює смартфон на POS-термінал. Зручніше не буває. Не потрібно сплачувати за оренду терміналу та встановлювати додаткове обладнання. Це практичне та дієве рішення, особливо для малого бізнесу. Його можна використовувати на ярмарках, виставках, фестивалях, у доставці замовлень кур’єрськими службами або в таксі», – розповів Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку.
У свою чергу старший Віце-президент Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Віра Платонова назвала новий сервіс інноваційним проектом, який робить процес оплати з видачею електронного чеку легким та безкоштовним для всіх учасників.
«Ми представляємо рішення, переваги якого дозволять торговцям не інвестувати кошти у придбання додаткового обладнання і водночас створити у покупців позитивний досвід зручної сплати. Оплати за допомогою VisaTaptoPhone – це швидко, безпечно і вигідно. Маємо надію, що новий сервіс отримає чимало прихильників і багато в чому працюватиме на збільшення кількості безконтактних платежів в цілому», – прокоментувала Віра Платонова.
На початку року Державна податкова служба України і компанія Visa підписали Меморандум про співпрацю з метою покращення розвитку безготівкової економіки в Україні, а також підтримки розробки та спільної реалізації проектів для просування цифрового бізнесу та електронної комерції.
Запуск нового для України сервісу ОщадPAY в масову експлуатацію став можливим після успішного пілотного проекту Visa та Ощадбанку, який розпочався минулого року вперше в країнах Близького Сходу, Африки, Центральної та Східної Європи включно з Україною.
Інтегрований у смартфон торговця ОщадPAY забезпечує приймання безконтактних платежів картками та іншими NFC-пристроями – смартфонами, смарт-годинниками, NFC-каблучками та ін.
Отримати більше інформації та зареєструватись в ОщадPAY можна за посиланням: https://www.oschadbank.ua/ua/oschadpay
ДПС та Міністерство фінансів Республіки Польща розширюють співробітництво у сфері адміністрування ПДВ
Адміністрування податку на додану вартість та боротьба зі схемами ухилення від оподаткування стали основними темами обговорення під час зустрічі керівництва ДПС з представниками Міністерства фінансів Республіки Польща.
Заступники Голови ДПС Євген Олейніков та Наталія Калєніченко, заступник державного секретаря Міністерства фінансів Республіки Польща Ян Сарновський та директор Департаменту оподаткування товарів та послуг Міністерства фінансів Республіки Польща Павел Селера, а також представники податкової адміністрації Польщі обговорили можливості розширення двостороннього співробітництва у сфері адміністрування ПДВ, а також поділилися досвідом роботи своїх відомств у цьому напрямі.
Під час зустрічі українська сторона презентувала роботу системи електронного адміністрування ПДВ, яка фактично знищила низку схем з ухилення від оподаткування та дозволила підвищити надходження ПДВ до бюджету.
Як відзначили представники податкової служби, на сьогодні планується подальше удосконалення функціоналу системи, впровадження нових технологій у сфері моніторингу податкових накладних, фіскалізації, відстежування товарів тощо. І в цьому сегменті українські податківці зацікавлені в отриманні досвіду колег з Польщі.
У свою чергу польська сторона надала високу оцінку системи електронного адміністрування ПДВ, яка застосовується в Україні, та висловила побажання більш детально вивчити її функціонал з метою запозичення кращого досвіду. Крім того, польські колеги презентували новітні технології та автоматизовані системи, які дозволили підвищити ефективність адміністрування ПДВ та скоротити податковий розрив з ПДВ в Польщі. Як відзначили учасники зустрічі, такий обмін досвідом стане корисним для обох сторін, а посилення взаємодії двох країн сприятиме більш ефективній боротьбі з податковими порушеннями з ПДВ.
Зокрема, в ДПС зацікавилися механізмом проведення спільних податкових перевірок. Така форма міжнародної адміністративної допомоги в податкових справах є дієвим інструментом ефективної боротьби з транскордонним шахрайством. Зазначена взаємодія передбачена багатосторонньою Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, яка є чинною у взаємовідносинах між Україною та Польщею.
Фермерам Дніпропетровщини про зупинення реєстрації податкових накладних на черговому он-лайн семінарі
13 серпня 2020 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та за інформаційною підтримкою керівника правління «Нові технології, обладнання та матеріали Україно-Ізраїльської виробничо-торгової палати» Малика Олександра і Асоціації фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області та сільгоспвиробників в особі Гайворонського Олександра для представників фермерських господарств Дніпропетровщини – платників ПДВ проведено черговий семінар-навчання у режимі он-лайн.
В он-лайн семінарі від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника управління – начальник відділу пресслужби управління комунікацій ГУ ДПС Комліченко Любов, начальник відділу перевірок інших галузей економіки управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС Дядченко Юлія та представники фермерських господарств Дніпропетровщини.
На семінарі-навчанні розглядалась нагальна тема сьогодення «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість».
Особлива увага приділена питанням, що пов’язані із зупиненням податкових накладних/розрахунків коригування та особливостями заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).
Комліченко Любов привітала учасників заходу і побажала присутнім продуктивного спілкування в ефірі. Вона проінформувала учасників заходу про механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), засадах роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Про окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та алгоритмі дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних проінформувала Дядченко Юлія.
Фермери завзято прийняли участь в обговорені з податківцями актуальних питань, пов’язаних із зупиненням реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Активний зворотній зв’язок підтвердив користь заходу.
Учасники семінару-навчання отримали професійні відповіді на питання, які викликали у них інтерес.
Наприкінці он-лайн семінару представники фермерських господарств подякували за отриману інформацію, яка буде у нагоді на практиці, і висловили сподівання на діалог у такому форматі і у подальшому.
Платники податків сплатили до бюджетів усіх рівнів 1422,4 млн.грн. податків і зборів
Начальник Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Джавун повідомив, що протягом січня-липня 2020 року забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів в сумі 1422,4 млн. грн., що на 47,5 млн. грн більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту збору платежів до відповідного періоду минулого року склав 103,5 відсоток.
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області висловлює вдячність платникам податків за сумлінну та своєчасну сплату податків, розуміння важливості наповнення бюджетів, від чого залежить соціально-економічний розвиток країни та регіону.

На розвиток місцевих громад Нікопольського регіону
надійшло 918,0 млн гривень податків й зборів
Начальник Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Джавун повідомив, щодо надходжень податків і зборів до бюджетів місцевих громад Нікопольського регіону. За січень-липень 2020 року. надійшло 918,0 млн грн.
Керівник Нікопольського управління акцентував увагу на трійку податків-лідерів, які наповнюють місцеві бюджети.
Перше місце традиційно обіймає податок на доходи фізичних осіб, який є основним джерелом надходжень. За січень-липень 2020 року надійшло 617,4 млн грн цього податку.
Друге місце належить платі за землю – 151,9 млн грн.
На третьому місці – єдиний податок – 85,3 млн грн.
«Завдяки повній та своєчасній сплаті податків, рівномірного поповнення бюджету, та злагодженій взаємодії податківців з платниками податків вдається досягти позитивної динаміки надходжень до бюджету» зазначив Володимир Джавун.
Спілкування з податківцями у режимі он-лайн
Днями відбулася зустріч у форматі дистанційних комунікацій (режим он-лайн) з представниками бізнесу за участю заступника начальника управління – начальника відділу пресслужби управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Комліченко Любові, головного державного ревізора-інспектора відділу організації роботи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, аналітичної роботи та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Курила Сергія, начальника Нікопольського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Джавуна Володимира та заступника начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Нікопольського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Продан Наталії.
Відкриваючи захід Джавун Володимир подякував усім присутнім за те, що знайшли час та можливості для спілкування у зазначеному форматі.
Начальник Нікопольського управління оголосив тему зустрічі «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку», представив учасників та зазначив, що захід проводиться у форматі відповідей на актуальні питання платників ПДВ з цієї тематики, зокрема по заповненню Таблиці, інформаційного наповнення пояснень та наявності відповідних документів, тощо.
Про причини зупинення податкової накладної/розрахунку коригування та діях суб’єктів господарювання у таких ситуаціях, особливостях заповнення Таблиці даних платників податку на додану вартість, надання пояснень про фінансово-господарську діяльність платника ПДВ розповіла Продан Наталія.
В ході зустрічі платники ПДВ задавали актуальні питання, на які відповів фахівець Головного управління Курило Сергій.
На завершення он-лайн зустрічі заступник начальника управління комунікацій Комліченко Любов зазначила, що органи податкової служби завжди відкриті до конструктивного діалогу з представниками бізнесу та нагадала про електрону адресу та телефони Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, по яким можна звертатися у разі виникнення запитань з зазначеної тематики.
Щодо необхідності своєчасної сплати і погашення заборгованості та умови списання боргу з єдиного внеску під час прес-конференції
Фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.
Списання заборгованості з єдиного внеску передбачене Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) та діє з 03.06.2020. Про це під час прес-конференції повідомив заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Малиновський Володимир.
Для цього фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) впродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020) необхідно подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність, слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.
Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми боргу з єдиного внеску у довільній формі необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації.
За словами заступника начальника відділу по роботі з податковим боргом Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Пилипенка Олександра, після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно з чинним законодавством та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.
Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були у повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.
Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.
Нагадуємо, що відповідно до чинного законодавства ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За порушення терміну його сплати платнику нараховується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум. Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Слід зазначити, що своєчасно несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, який необхідний для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).
Зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій з 01 серпня 2020 року
Начальник Нікопольської ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Міщенко Наталія повідомила про новації у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з 1 серпня 2020 року, а саме:
Суб’єктам господарювання дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
До застосування програмних РРО можуть перейти за власним бажанням будь-які суб’єкти господарювання, які:
- до цього застосовували класичні РРО і вирішили застосовувати програмні РРО, у тому числі з причини закінчення строку експлуатації класичних РРО або незручностей, пов’язаних із застосуванням класичних РРО, наприклад Інтернет-торгівля;
- до цього не застосовували класичні РРО, але досягли обсягів або розпочали діяльність, при яких застосування реєстраторів є обов’язковим, і обрали не класичний, а програмний РРО;
- учасники платіжних систем, які застосовують програмно-технічні комплекси самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, які до цього мали вже застосовувати РРО і для яких з 1 серпня посилені вимоги та встановлено, що використання ПТКС, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та ПРРО), забороняється.
Тобто, суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний або класичний), засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того відбулося деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій через РРО, зокрема, 10 відсотків і 50 відсотків (при повторному порушенні протягом року) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).
Також, для суб’єктів господарювання настав обов’язок зазначати у чеку РРО поряд з найменуванням підакцизних товарів коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (до цього було тільки для пального).
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до ст. 17 Закону України «Про РРО» з 01.08.2020 року до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 гривень).
Як заповнити таблицю даних платника ПДВ?
Для безумовної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість. Таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) – це інформація про специфіку діяльності платника податку. Про це нагадала заступник начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Продан Наталія.
У таблиці даних платника податку (далі - Таблиця) зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Після подання Таблиці при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).
У разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, платник податку має право навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Таблиця подається за встановленою формою та з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця подається платниками в електронній формі засобами електронного зв’язку (Додаток 5 за формою J/F1312303).
Пояснення з інформацією про діяльність платника подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F1360102.
В описі про діяльність платника податку мають бути зазначені відомості:
- про наявні орендовані (із зазначенням угод) або власні (із зазначенням документів власності) приміщення, виробничі потужності, та інші дані щодо основних фондів;
- дані про сертифікати якості, ліцензії, дозвільні документи при наявності;
- про власні/ орендовані складські приміщення чи опис угод про зберігання ;
- про наявність транспортних засобів в розрізі (або опис угод с СГ, хто виконує транспортні послуги);
- про земельні ділянки (власні/орендовані із зазначенням угод) в га;
- для сільгоспвиробників дані про урожайність культур, які зазначені в таблиці під реалізацію на підставі статистичної звітності №4-СГ, 29 – СГ , інші;
- про найманий персонал із зазначенням посад/професій ,
- про залишки готової продукції, сировини;
- по кожному коду товарів/послуг, зазначених в таблиці на придбання – опис угоди на придбання товарів/послуг та інших документів: ТТН, платіжні доручення ,довіреності, накладні, акти, інше (для сільгоспвиробників опис про придбання посівного матеріалу, дизпалива, ядохімікатів);
- інформація про складені угоди на реалізацію.
Згідно з пп. 15 та 16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», Таблиця з поясненнями протягом 5 робочих днів розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці (Додаток 6 за формою J/F 1412306).
Комісія центрального рівня має право переглядати рішення регіонального рівня про враховані таблиці, та у разі наявності недостовірної інформації чи негативної податкової історії, приймає рішення про неврахування такої Таблиці (Додаток 7 за формою J/F 1413304).
У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили, із зобов’язанням врахувати Таблицю, така Таблиця враховується.
Таблиці даних, враховані до набрання чинності Порядку, затвердженого постановою КМУ №1165, є діючими.
«Круглий стіл» з актуальних питань по ЄСВ
Днями в Марганецькій ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбулося засідання «круглого столу» на тему «Щодо необхідності своєчасної сплати, погашення заборгованості та умови списання боргу, штрафних санкцій та недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Фахівець ДПІ Семеновська Тетяна нагадала платникам податків про те, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Несплата єдиного внеску призводить до негативних наслідків, фінансових санкцій та суттєво може вплинути на отримання пенсії. Тільки сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати ЄСВ та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості дозволить вирішити проблему створення нових боргів.
Крім того, Тетяна Семеновська звернула увагу на можливість списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску (відповідно Закону України від 13.05.2020 №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який діє з 03.06.2020). Для цього фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) впродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020) необхідно подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність, слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.
Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно з чинним законодавством та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.
Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були у повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.
На завершення платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.
За січень-липень 2020 року зібрано 37,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів
За січень-липень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано 37,1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів. Індикативні показники Міністерства фінансів виконано на 102,1 відс. Додатково бюджет отримав 779,4 млн гривень.
Порівняно з відповідним періодом минулого року цьогорічні надходження зросли на 13,1 відс., або на 4,3 млрд гривень.
У липні цього року до загального фонду державного бюджету зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі 6,5 млрд грн, виконання індикативного показника склало 122,2 відс. Додатково до бюджету надійшло 1,2 млрд гривень. Цьогорічні липневі надходження перевищили відповідний показник минулого року на 11,8 відс., або на 0,7 млрд гривень.
Надходження коштів від ліцензування виробництва, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним до місцевого бюджету за січень-липень 2020 року становить 662,2 млн грн, або 119 відс. від очікуваних надходжень.
У липні цього року надходження коштів від ліцензування склало 92,3 млн грн. Це – 113,0 відс. від очікуваних надходжень.
Платники Дніпропетровщини за січень – липень 2020 року спрямували
до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 34,6 мільярдів гривень
За січень – липень 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 25 млрд 196,6 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 11 млрд 675,7 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 13 млрд 520,9 млн гривень.
За підсумками семи місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 9 млрд 365,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 253,6 млн гривень.
Надходження ЄСВ за сім місяців 2020 року на 253,4 млн гривень перевищили минулорічний показник
Від платників податків Дніпропетровщини надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом січня – липня 2020 року склали 9 млрд 365,4 млн гривень.
Цей показник на 253,4 млн гривень перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період.
Фактичні надходження єдиного внеску протягом липня 2020 року склали 1 млрд 397,8 млн гривень.
Станом на 01 серпня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить майже 367 тисяч.
Витрати для отримання податкової знижки з 23.05.2020 можливо підтвердити електронним розрахунковим документом
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 166.2 ст. 166 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині документального підтвердження витрат, які включаються до податкової знижки.
Так, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу (далі – Декларація), має подати до контролюючого органу копії документів, які підтверджують витрати, що включаються до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Згідно з новим абзацом другим п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ з 23.05.2020 відповідні витрати платник ПДФО може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, у податковій Декларації такий платник зазначає лише реквізити електронного розрахункового документа.
Нагадаємо, що для отримання права на податкову знижку за 2019 рік платник ПДФО подає Декларацію по 31 грудня 2020 року (включно).
Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання Декларації.
Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини в рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»
Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна також в рамках реалізації експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.
Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Договір про визнання електронних документів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.
Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.
У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.
Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.
Шановні платники податків!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу Нікопольського управління звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так-званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та для недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номером телефону: (0566) 68-70-54.
Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Доступ до публічної інформації: затверджено Порядок
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 11.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 717/35000 (далі – Наказ).
Наказом затверджено:
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації;
Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби.
Передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України „Про звернення громадян” та Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” відповідно.
Визначено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
публічна інформація надається у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Порядком визначено електронну адресу, на яку до ДПС направляються запити на інформацію:publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Про сплату податку на нерухоме майно
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб, які мають у власності нерухомість, про необхідність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Власники квартири чи квартир, загальна площа яких перевищує 60 кв. метрів, власники житлового будинку чи будинків, загальна площа яких перевищує 120 кв. метрів, або різних типів об’єктів нерухомості загальною площею понад 180 кв. метрів повинні сплатити податок на нерухоме майно протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.
Увага! Відповідно до Податкового кодексу України за порушення термінів сплати податку контролюючі органи застосовують до порушника фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі від 10 до 20 відс. своєчасно несплаченої суми податку.
Про обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перелік яких визначено у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону), забороняється:
- займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
- входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Зазначені обмеження не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників патронатних служб у державних органах (частина друга статті 25 Закону України «Про запобігання корупції»).
Особливості повідомлення платниками про об'єкти оподаткування
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі ст. 63 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.
Звертаємо увагу, що відповідно до розділу VIIІ Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання, інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Зауважимо, рекомендований довідник типів об'єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебсайті Державної податкової служби України та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою оприлюднюється на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.
Закон України № 466: про порядок вручення податкової вимоги
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкове зобов’язання (для цілей розділу V ПКУ) – загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником ПДВ в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ(п.п. 14.1.1561 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Стаття 59 ПКУ регулює порядок вручення податкової вимоги.
Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Нормами п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що вилучені відповідно до ст. 95 ПКУ готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у разі погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст. 102 ПКУ, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ст. 102 ПКУ).
Слід зазначити, якщо податковий борг стає безнадійним, то такий борг підлягає списанню.
Відповідно до п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» борг розуміється, зокрема:
► податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);
► податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п.п. 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);
► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 п. 1011.2 ст. 102 ПКУ).
Закон України № 466: з 01.07.2020 ставки рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) за розрядами. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.
Так, Законом № 466 оновлено п. 256.5 ст. 256 ПКУ, відповідно до якого з 01.07.2020 ставки Рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами (раніше було і за розрядами).
Законом № 466 також виключено норми пунктів 256.7 та 256.8 ст. 256 ПКУ.
Отже, для застосування порядку справляння Рентної плати податкові зобов’язання, розраховані за лісорубними та лісовими квитками, які виписані суб’єктами лісових відносин до 01.07.2020, залишаються без змін, а з набранням чинності Закону № 466 порядок справляння Рентної плати застосовується до виписаних лісорубних та лісових квитків з 01.07.2020.
Коли операції з отримання послуг від нерезидента не є об’єктом
оподаткування ПДВ
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Окрім того, п 180.2 ст. 180 ПКУ визначено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначений ст. 208 ПКУ.
Операції з отримання послуг від нерезидента не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване за межами митної території України та зазначені операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).
Про строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Норми встановлені п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.
До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/anonsi/23742.html повідомила наступне.
З метою створення комфортних та сприятливих умов для платників у частині надання електронних сервісів ДПС розроблено новий сервіс – запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.
За допомогою вищезазначеного сервісу платники можуть отримати інформацію щодо:
► відповідальних осіб, яким делеговано право підпису податкової звітності, накладних, заяв, запитів на отримання інформації;
► типів підписів (директор, бухгалтер, печатка, уповноважена особа, технологічний сертифікат);
► термінів дії сертифікатів відкритих ключів.
Для отримання інформації необхідно використовувати такі електронні форми документів: J/F1391501 Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.
Порушили правила застосування РРО – з 01.08.2020 нові штрафні санкції
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Зокрема, Законом № 128 за незастосування РРО або програмних РРО, застосування РРО/програмних РРО з порушенням встановлених законодавством вимог, передбачаються штрафні (фінансові) санкції.
Звертаємо увагу, що терміни введення нових розмірів штрафів, які планувались з 19.04.2020, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) було перенесено.
Так, тимчасово, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовується з 01.08.2020.
З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків або відділення операторів поштового зв’язку.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Крім того, пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів» із змінами.
Податкове зобов’язання з земельного податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п 102.1 ст.102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Оподаткування операцій ПДВ здійснюється за декількома ставками
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування цим податком у таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з:
● постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
● постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Норми визначені п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України.
За порушення вимог зберігання спирту і алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена відповідальність
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (Єдиний реєстр),
- 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.
Закон України № 466 вніс зміни, які вплинули на подання звітності постійними представництвами нерезидента
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон України № 466), з п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ з 23.05.2020 передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, рекомендовано постійним представництвам нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.
Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07.
Удосконалено функціонування електронного кабінету та спрощено роботу ФОПів, – підписано Закон № 786-ІХ
Президент підписав Закон № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», який Верховна Рада України ухвалила 14 липня 2020 року.
Законом розширюється функціонал електронного кабінету, спрощується ведення обліку для фізичних осіб, вносяться зміни до окремих норм Податкового кодексу України щодо адміністрування податків.
Так, скасовано договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачено, що в кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами. Також запроваджена можливість зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом.
Для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, законом передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів.
Внесено зміни і до процедури проведення перевірок. Виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування.
На період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків.
Для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок та застосують квартальний звітний період, першим місячним звітним періодом визначено липень 2020 року.
Також зменшено розмір штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН:
- у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);
- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім деяких змін, які набирають чинності через 3 місяці з дня опублікування закону та з 1 січня 2021 року.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна між юрсобою та фізособою: хто сплачує до бюджету ПДФО
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента (п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.
Про обчислення та сплату транспортного податку фізичною особою
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Норми встановлені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Фізичними особами податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Про процедуру опису майна після виникнення податкового боргу
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань (п.п. 89.1.3 п. 89.1 ст. 89 ПКУ).
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Норми встановлені п. 89.3 ст. 89 ПКУ.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Нікопольське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам податків про те, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Несплата єдиного внеску призводить до негативних наслідків, фінансових санкцій та суттєво може вплинути на отримання пенсії.
Контролюючий орган має право на подальші дії із примусового стягнення заборгованості, якщо платник ЄВ не сплатив суму недоїмки.
Якщо платник ЄВ протягом 10 календарних днів не сплатив суму недоїмки та штрафів з нарахованою пенею та не оскаржив вимогу в адміністративному чи судовому порядку, то таку вимогу вважають узгодженою. Упродовж 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) її надсилають до органу Державної виконавчої служби.
Державна виконавча служба (держвиконавець) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В ній зазначають про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджають боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також накладають арешт на майно та кошти платника.
Право громадян на соціальний захист, тобто захищені соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення, інші виплати гарантує, зокрема, своєчасне погашення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Сплата єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерських господарств
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Норми встановлені абзацом третім частини 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Разом з тим, при визначенні бази нарахування єдиного внеску за звітний рік згідно з приписами абзацу другого пункту 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція) сума отриманого доходу (прибутку), яка зазначена в декларації про майновий стан і доходи, розподіляється на кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску, та відображається у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами (далі – Порядок № 435).
Члени фермерських господарств зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу IV Інструкції, обчислення сум єдиного внеску членами фермерських господарств здійснюється після отримання частки розподіленого доходу (прибутку) від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску.
Обчислені суми єдиного внеску відображаються у Звіті згідно з додатком 5 до Порядку № 435.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
При яких умовах можна списати недоїмку (штрафні санкції) по єдиному внеску платника податку?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що списанню суми недоїмки, які виникли за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592 (тобто, до 03 червня 2020 року), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками ФОП, які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) та подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Перехід права власності на об’єкт нерухомості від одного власника до іншого протягом року: обчислення суми податку на нерухоме майно, збільшеної на 25 тисяч гривень
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів. (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Норми встановлені п.п. 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
У разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:
(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1
п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн/12 х Кміс), де:
Кміс – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.
Працевлаштування: умови для неповнолітніх
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
Норми встановлені ст. 6 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у трудових правовідносинах неповнолітні прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.
Нормами ст. 188 КЗпП встановлено, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.
Допускається приймати на роботу осіб з 14 років за дотримання таких умов:
► якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу;
► він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
► робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
► отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП визначено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються у письмовій формі. Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу ДПС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
Для неповнолітніх працівників при прийнятті на роботу випробувальний строк не встановлюють (ч. 3 ст. 26 КЗпП).
Якщо неповнолітня особа працевлаштується вперше, то протягом 5 днів після її прийняття на роботу роботодавець заводить на неї трудову книжку (ст. 48 КЗпП).
Роботодавцю при прийнятті на роботу неповнолітнього та у процесі його роботи необхідно провести для такого працівника за свій рахунок інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону України «Про охорону праці»).
Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що неповнолітніх працівників приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду (ст. 191 КЗпП).
Надалі такі працівники обов’язково проходять медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» із змінами.
Відповідно до ст. 169 КЗпП України організовує та фінансує попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні обов’язкові медичні огляди неповнолітніх працівників роботодавець.
Основними гарантованими законодавством правами неповнолітніх осіб у трудових правовідносинах є:
1) право з 15 років звернутися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні за згодою одного з батьків або осіб, що їх замінюють;
2) право на скорочену тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП), а саме:
● від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
● від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень;
3) право на виплату заробітної плати, як у дорослого працівника (ст. 194 КЗпП);
4) право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний час (статті 75, 195 КЗпП та статті 6, 10 Закону «Про відпустки»);
5) право не бути залученим до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до важких, підземних, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці (статті 55, 63, 190, 192 КЗпП та ст. 11 Закону «Про охорону праці»);
6) обмеження щодо звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу лише за згодою районної (міської служби у справах дітей). При цьому з обов’язковим працевлаштуванням при звільненні з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП (ст. 198 КЗпП).

Сектор забезпечення роботи
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор