Законом передбачено, що доходи держбюджету плануються на рівні майже 1,094 трлн грн, у тому числі загального фонду – майже 974,7 млрд грн, спеціального фонду – 119 млрд гривень. Видатки заплановані в обсязі майже 1,180 трлн грн, у тому числі загального фонду – 1,052 трлн грн та спеціального фонду – 127,92 млрд гривень.
Зокрема, законом встановлено обсяг податкових надходжень держбюджету, що контролюються ДПС, у розмірі 503,7 млрд грн. З них до загального фонду – 490,7 млрд гривень.
Як раніше повідомлялося, Голова ДПС Сергій Верланов заявив, що показники державного бюджету є цілком реалістичними і податкова служба має всі можливості для їх виконання.
(Прес-служба Державної податкової служби України)
Податкова служба має у своєму розпорядженні всі ресурси, аби здійснювати якісний контроль операцій з офшорами, - Сергій Верланов Світ посилює контроль над операціями з офшорами і Україна – в тренді цих процесів. Про це Голова ДПС Сергій Верланов розповів на міжнародній практичній конференції «Україна антиофшорна», організованій ТПП України.
«Що сьогодні являє собою український бізнес? – Корпоративний сектор – це близько 1 млн зареєстрованих юридичних осіб, з яких приблизно 250 тисяч є платниками ПДВ, 250-300 тисяч – платниками податку на прибуток. Ще близько 1,85 млн працюють як ФОПи. Якщо за 2017-й рік ми отримали 2 тисячі звітів про контрольовані операції в межах трансфертного ціноутворення на суму 1,5 трлн грн, то за 2018 таких звітів було подано близько 2,5 тисячі на суму 2,2 трлн грн і це при незмінності критеріїв», - повідомив Сергій Верланов.
За його словами, найбільші обсяги контрольованих операцій наші платники здійснюють із контрагентами, зареєстрованими в Швейцарії (33%), на Кіпрі (7,9%), в ОАЕ (6,3%). При цьому 46% від загального обсягу цих операцій складають операції банків та 31% - товарні операції. Структура контрольованих операцій за предметом свідчить, що найбільшим за обсягом є експорт товарів (43% - 2,4 трлн грн). У свою чергу, в структурі експорту товарів найбільшу частку займають агропромислова продукція – 17%, мінеральна сировина (руди) – 20%, метали – 20%.
«Тому сьогодні в фокусі нашого контролю за трансфертними цінами експортери саме цієї групи товарів. Також досить прискіпливу увагу приділяємо операціям з нематеріальними активами та операціям по фінансуванню українського бізнесу материнськими структурами. Але взагалі питання контролю трансфертного ціноутворення доволі нове та складне, тому в судових органах оскаржується більше половини актів перевірок по ТЦО. Справи почали доходити до Верховного Суду і в цьому році ми отримали знакове судове рішення по ПАТ «Рівнеазот», яке підтвердило правильність методології, яку застосовувала податкова служба», – уточнив Сергій Верланов.
За словами очільника ДПС, податкова служба має у своєму розпорядженні всі ресурси, аби здійснювати якісний контроль операцій з низькоподатковими юрисдикціями – обмін податковою інформацією з іноземними компетентними органами, який наразі скоротився у часі та став більш ефективним, доступ до цінових баз даних, фахових експертів, які постійно підвищують свою кваліфікацію, мають можливість навчатись у міжнародних експертів. Крім того, зараз активно змінюється законодавче поле.
«Важливо, що за час роботи нового складу Верховної Ради і Уряду було зроблено більше роботи, ніж за останні кілька років, щодо перекриття можливостей застосування схем ухилення від оподаткування за допомогою низькоподаткових юрисдикцій. Для чого в податковій перезавантажуємо напрямок податкового контролю за репатріацією з України доходів нерезидентів. Ви знаєте, що ратифіковані протоколи зі Швейцарією, Великобританією та Кіпром, які є найбільш популярними серед українського бізнесу для виведення доходів за кордон, враховуючи понижені або нульові ставки оподаткування пасивних доходів. Тепер такі схеми стануть просто невигідні, а бюджет додатково отримає сотні мільйонів гривень. Також очікуємо на той інструментарій, який нам дасть імплементація правил BEPS», - сказав Сергій Верланов.
У той же час, як наголосив Голова ДПС, податкова служба буде максимально дружньою для сумлінних платників податків.
«У наступному році зменшимо кількість планових аудитів на 20%. Будемо працювати над тим, аби звести до мінімуму приводи для конфліктів між податковими органами і платниками. Історично однією з головних проблем було подвійне трактування законодавчих норм. Зараз ми прагнемо зробити правила прозорими, в тому числі і завдяки роз’яснювальній роботі. Також ДПС готова змінювати свою позицію, якщо матимемо відповідне рішення суду, яке є правовим висновком. Активно співпрацюватимемо і з профільним парламентським комітетом над удосконаленням податкового законодавства», - наголосив Сергій Верланов.
(Прес-служба Державної податкової служби України)
По місцевих податках річний план виконано за 11 місяців, - Сергій Верланов За даними ДПС, за 11 місяців 2019 року до місцевих бюджетів сплачено 242,3 млрд грн податків і зборів, які адмініструють податкові органи. Зростання надходжень відбулося по бюджетоформуючих податках місцевих бюджетів.
Зокрема, річні обсяги надходжень податку на прибуток, затверджені місцевими радами, за січень-листопад вже перевиконано на 401,4 млн грн. При затверджених на рік 9,565 млрд грн платники перерахували 9,967 млрд грн цього податку. При цьому в грудні ще очікуються надходження податку на прибуток в сумі 62,8 млн грн.
Аналогічна динаміка спостерігається і по єдиному податку, якого за 11 місяців сплачено 103,8 % від прогнозу на рік (28,7 млрд грн проти 27,7 млрд грн). У грудні місцеві бюджети мають отримати від єдиного податку ще 1,1 млрд грн.
«По місцевих податках річний план виконано за 11 місяців. Тобто, вже на 1 грудня податкова служба зібрала навіть більше коштів, ніж місцеві ради очікували отримати за весь рік. У грудні ми збережемо цю тенденцію. І це не просто цифри, це суттєвий додатковий ресурс, який місцева влада може витратити на розвиток громади, відремонтувати більше доріг, швидше добудувати дитячий садочок чи школу, вирішити багато інших важливих для людей питань. Фінансове зміцнення місцевих громад – реальний результат реформи децентралізації. І податкова служба готова сприяти прискоренню цього процесу. Роботи саме в такому напрямку від нас очікує і Прем’єр-міністр, і Президент», - прокоментував статистику Голова ДПС Сергій Верланов.
(Прес-служба Державної податкової служби України)
ДПС, як сервісна служба, підтримує законодавчі ініціативи, спрямовані на покращення відносин між податковими органами і платниками, - Сергій Верланов В Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає суттєве спрощення ведення бізнесу для представників мікробізнесу.
Документ, зокрема, скасовує вимогу для платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ, вести паперові книги обліку. Крім того, законопроект містить низку норм, які дозволять удосконалити роботу Електронного кабінету платника податків, що зробить його роботу більш швидкою та зручною.
«ДПС, як сервісна служба, підтримує ініціативи законодавців, спрямовані на поліпшення взаємин податкових органів і платників податків, особливо якщо такі ініціативи сприяють підвищенню податкової культури та стимулюванню добровільної сплати податків», - прокоментував новий законопроект Голова ДПС Сергій Верланов.
(Прес-служба Державної податкової служби України)
У нас є всі можливості, аби забезпечити повноту надходжень до бюджету у грудні і по року в цілому, - Сергій Верланов У січні-листопаді до загального фонду державного бюджету надійшло 410,7 млрд грн податків та платежів, що на 53 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. В тому числі у листопаді бюджет отримав 51,6 млрд грн, що на 6,4 млрд грн більше, ніж у листопаді 2018 року.
Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов під час апаратної наради з керівниками структурних підрозділів та територіальних органів ДПС. Зокрема, за 11 місяців платники перерахували до бюджету 101 млрд грн податку на прибуток, що на 6,48 млрд грн більше, ніж очікувалося (індикатив виконаний на 106,9 %).
«За результатами 11 місяців порівняно з результатами 8 місяців значно покращилася динаміка податкових надходжень, у тому числі в розрізі регіонів», - зазначив Сергій Верланов.
Разом із тим об’єктивні фактори вплинули на погіршення динаміки сплати окремих податків. У жовтні спостерігалася активізація експортно-імпортних операцій, що прямо вплинуло на показники сплати ПДВ. Також у цей період окремі виробники цигарок скорочували або призупиняли виробництво. Зокрема, в жовтні обсяги реалізації сигарет на внутрішній ринок скоротилися на 44,8%. Це негативно позначилося на динаміці сплати як акцизного податку, так і інших податків, зокрема ПДВ.
«Зараз дія факторів, на які ДПС не має впливу, йде на спад. Але разом з тим ми маємо усвідомити, що у нас є резерви, з якими потрібно ефективно працювати», - підкреслив Сергій Верланов.
Очільник ДПС наголосив на необхідності посилити роботу з державними підприємствами щодо повноти сплати частини чистого прибутку. Станом на 1 грудня 612 державних підприємств мають заборгованість перед бюджетом з цього платежу більше 4 млрд гривень.
«Сплачувати податки мають всі, в тому числі і державні підприємства – це їх прямий конституційний обов’язок. І ми маємо окремо попрацювати з керівниками держпідприємств і донести до них цей меседж. Я особисто доповім Прем’єру, хто відмовився цей обов’язок виконувати, щоб по відношенню до них ухвалювалися відповідні оргвисновки. Загалом, я бачу непогану перспективу: у нас є всі можливості, аби забезпечити повноту надходжень до бюджету у грудні і по року в цілому», - сказав Сергій Верланов.
(Прес-служба Державної податкової служби України)
Сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія" Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак ОСИПОВОЇ на тему «Запровадження нових норм застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Питання 1. Хочу запитати. Що таке програмні РРО, і чи необхідно застосовувати додаткові кошти для їх придбання?
Відповідь: Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО.
Таку програму можна буде встановити на будь-який «гаджет», у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.
Питання 2. Добрий день. Хотілось б отримати відповіді на такі питання: коли можна буде застосовувати програмні РРО? Для яких ФОП та у які терміни РРО необхідно застосовувати обов’язково?
Відповідь. Відповідно до положень Закону № 128 використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.
З 01 жовтня 2020 року використання РРО (як класичного так і програмного) стане обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:
► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
► роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
► реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);
► реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінету Міністрів України.
З 01 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку 2, 3 та 4 груп незалежно від видів діяльності.
Питання 3. Добрий день. Що таке механізм «кешбек» у розумінні Закону № 128 і з якого періоду цей механізм почне застосовуватись?
Відповідь: Механізм «кешбек» у розумінні Закону № 128 передбачає компенсацію покупцю на підставі його скарги щодо порушення продавцем встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до продавця.
Застосування механізму «кешбек» відповідно до норм Закону № 128 почнеться з 01 жовтня 2020 року.
Отже, якщо фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), застосовано до суб’єктів господарювання згідно з рішеннями контролюючих органів, прийнятими за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, такому покупцю (споживачу) із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі (сума порушення повинна складати понад 850 гривень).
Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 17 Закону про РРО, здійснюється при дотриманні таких умов:
1) у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;
2) сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;
3) до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом із придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);
4) вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).
Слід зазначити, що інформація про проведену компенсацію обов’язково доводиться до відома покупця (споживача) через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до статті 421Податкового кодексу України, у разі, якщо штрафні (фінансові) санкції було застосовано за скаргою покупця (споживача), поданою за допомогою такого Електронного кабінету.
Питання 4. Добрий день. Які фінансові санкції передбачені законодавством за порушення норм застосування РРО?
Відповідь: Розмір фінансових санкцій за порушення норм застосування РРО визначені статтею 17 Закону про РРО, до якої внесено зміни Законом № 128.
Так, наприклад, відповідно до оновленого пункту 1 статті 17 Закону про РРО:
► у разі встановлення у ході перевірки фактів:
♦ проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
♦ непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;
♦ невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
♦ невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання
до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції:
● до 1 жовтня 2020 року у розмірі:
- 10 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення;
- після 01.10.2020 штрафні санкції складають:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями – за кожне наступне вчинене порушення.
Питання 5. Добрий день. Хочу запитати, якщо покупець перерахував кошти продавцю через банківську установу, чи необхідно за новими правилами застосовувати РРО?
Відповідь: Якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО.
Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через касу банка для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця (пункт 2 статті 9 Закону про РРО).
Якщо відключили електроенергію або РРО на ремонті: як проводити розрахунки? Начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталія Міщенко повідомляє, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або у разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням Книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Після встановлення відремонтованого чи резервного РРО або відновлення постачання електроенергії суб’єкту господарювання необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку чи збору, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Легалізація трудових відносин – це законодавчо закріплені права працюючих громадян сьогодні та гарантоване майбутнє завтра Питання виплати офіційної заробітної плати та офіційного працевлаштування дуже актуальна тема у нашому суспільстві. На даний час виплати заробітної плати в «конверті» та нелегальна робота стали, нажаль, нормою життя наших громадян та роботодавців. Як зазначила заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Юлія Пушко,- кожному громадянину слід зрозуміти, що захистити себе він зможе тільки законним шляхом, і це можливо лише за умови належного оформлення трудових відносин з роботодавцем.
Не варто забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків і зборів є також грубим порушенням Законів України, яке підпадає під адміністративну та кримінальну відповідальності.
Крім цього, виплата заробітної плати в «конвертах» та у розмірах, нижчих за мінімальні гарантії, по-перше, позбавляє наших громадян належного захисту, насамперед, належного розміру пенсійних виплат.
По-друге, до місцевих бюджетів не надходять необхідні кошти, що безпосередньо відбивається на рівні життя і на розв’язанні безлічі соціальних проблем. Скорочується і фінансування соціальних статей з держбюджету.
Тобто, легалізація зарплати та збільшення робочих місць не тільки вирішить проблему зайнятості населення, а надасть додаткові кошти для вирішення соціальних та побутових проблем громад Дніпропетровського регіону.
Податкова служба на теперішній час не ставить собі за ціль перевірити та оштрафувати. Для податкової служби найголовніше, що працівник був офіційно оформлений, соціально захищений, а з його заробітної плати сплачувались податки і збори., який є основним джерелом надходжень. Все це мають добре усвідомлювати і роботодавці, і підприємці і наймані працівники Дніпропетровського регіону.
Юлія Пушко повідомила що за січень - листопад 2019 року до місцевого бюджету надійшло 961,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб.
До відома власників житлової та нежитлової нерухомості Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома власників житлової та нежитлової нерухомості наступну інформацію.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Як повідомила заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Юлія Пушко повідомлення – рішення про сплату сум податку на нерухоме відмінне від земельної ділянки та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) контролюючим органом платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим періодом. Сплачується податок на нерухоме майно протягом 60 календарних днів з дня отримання такого повідомлення – рішення.
Повідомлення – рішення вважається врученим фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не вручила платнику податків повідомлення – рішення з будь яких причин, то навіть такі повідомлення – рішення вважаються врученими платнику податків. Датою вручення є дата, зазначена поштою в повідомленні про вручення, а зобов’язання визначене в повідомленні – рішенні підлягає обов’язковій сплаті.
Звертаємо Вашу увагу, що у разі зміни місця реєстрації платнику податків необхідно подати до органів державної податкової служби відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, а саме: інформацію про зміну адреси прописки, так як зазначенні дані використовуються органами ДПС під час нарахування податку на майно та надсилання ППР.
Крім того, Юлія Пушко зазначила, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем реєстрації для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; права користування пільгою зі сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
В зв’язку з тим, що по податку на нерухоме майно за фізичними особами обліковується значна сума заборгованості Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області пропонує всім власникам об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості звернутися до Нікопольського управління для проведення звірки за адресою: м. Нікополь, пр-т Трубників 27, каб. 316.
Україна та МВФ домовилися про нову трирічну програму Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленості щодо нової трирічної програми співпраці в розмірі 4 мільярдів спеціальних прав запозичення (SDR) (близько $5,52 млрд). Про це стало відомо за результатами телефонної розмови Президента України Володимира Зеленського з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою.
«Наша розмова з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою була дуже конструктивною. Втішений, що ми знайшли повне порозуміння і наш турборежим отримав високу оцінку з боку МВФ. Вдячний парламенту, Уряду та всій нашій команді за невтомну роботу заради України. Нова програма співпраці з Міжнародним валютним фондом має на меті пришвидшити економічне зростання, активно викорінювати корупцію та підвищити добробут кожного українця», – зазначив Володимир Зеленський.
Як повідомляється в офіційному прес-релізі МВФ, Крісталіна Георгієва під час телефонної розмови висловила вдячність Президенту Володимиру Зеленському за вражаючий прогрес, досягнутий ним і його Урядом у справі просування реформ і продовження розумної економічної політики. Директор-розпорядник МВФ також запевнила Президента в готовності МВФ підтримати політичну програму влади з виведення економіки на шлях більш високого зростання.
«Символічно, що Staff-Level Agreement за новою програмою підтримки з МВФ ми отримали саме в 100 днів Уряду. Підтримка з боку таких великих системних інституцій — маркер довіри до країни. А отже, для нас будуть дешевші ресурси — для всього бізнесу і всіх українців це означає, що економіка зростатиме швидше, буде більше робочих місць, вищі зарплати», — прокоментував подію Прем‘єр-міністр Олексій Гончарук.
(Прес-служба Державної податкової служби України)
У Державній податковій службі України сформовано Комісію з оцінки корупційних ризиків У рамках підготовки проєкту Антикорупційної програми завершено формування складу Комісії з оцінки корупційних ризиків.
Комісію з оцінки корупційних ризиків у Державній податковій службі України утворено наказом ДПС від 10 грудня 2019 року № 204, яким також затверджено її персональний склад.
З текстом розпорядчого документа можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/74099.html.
Звертаємо увагу представників громадськості, які увійшли до складу Комісії: інформування про час та дату засідання Комісії здійснюватиметься з використанням контактної інформації, зазначеної у поданих документах.
Про права на податкову знижку та користування електронними сервісами ДПС йшлося на лекції для студентів Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) значна увага приділяється виховній і роз’яснювальній роботі серед молодого покоління – майбутніми платниками податків.
У рамках роботи з молоддю фахівці ГУ ДПС завітали до Дніпровського державного аграрно-економічного університету м. Дніпра.
Представник ГУ ДПС нагадала присутнім, що 10 грудня 2019 року у світі відзначається Міжнародний день прав людини.
Вона зауважила, що кожен рік в органах ДПС проводиться тиждень права, на якому працівники податкової роз’яснюють права платників податків.
Отже, і у цьому році, напередодні тижня права, фахівцями ГУ ДПС проведена лекція для студентів вищезазначеного учбового закладу за темою «Електронні сервіси. Право на податкову знижку», на якій молодь проінформували про деякі права, встановлені Податковим кодексом України, якими вони можуть скористатись вже зараз.
Спочатку майбутніх платників ознайомили з електронними сервісами, які надаються ДПС. Окрему увагу приділено можливостям і перевагам Електронного кабінету, який постійно оновлюється, розвивається і вдосконалюється.
Продовжуючи лекцію, фахівець ГУ ДПС повідомила молодому поколінню, що оподаткування, крім обов’язку сплати податків, передбачає реалізацію права платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, зокрема права на податкову знижку за навчання.
Для реалізації права на отримання податкової знижки необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація у 2019 році платником ПДФО за наслідками 2018 року подається до контролюючого органу по 31 грудня включно.
Крім того, податківець звернула увагу присутніх на введенні з 19 квітня 2020 року нових правил застосування реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, молодих людей було ознайомлено із запровадженням механізму «кешбек».
Розглянуті під час лекції питання викликали підвищену увагу та інтерес зі сторони студентів, що свідчить про актуальність розгляду зазначених тем.
Фахівець висловила сподівання, що інформація, яку студенти отримали у ході лекції, буде для них не тільки цікавою, а й досить корисною, а проведення подібних заходів стане доброю традицією.
Опубліковано закон про демонополізацію ринку спирту Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового», підписаний Президентом України, опубліковано у виданні «Голос України».
Документ набуває чинності наступного дня після опублікування та вводиться в дію з 1 липня 2020 року.
Нагадаємо, що законом, зокрема, передбачено скасування державної монополії на виробництво спирту починаючи з 1 липня 2020 року, надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати провадження діяльності з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії, повну лібералізацію експорту спирту з України.
Водночас для захисту вітчизняного товаровиробника передбачено, що імпорт спирту до 1 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.
(Прес-служба Державної податкової служби України)
Внесено зміні до ПКУ щодо запровадження єдиної звітності з єдиного внеску і ПДФО Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25.09.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 183 опубліковано Закон України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).
Закон № 116 вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, зокрема, згідно з нормами Закону № 116 п. 51.1 ст. 51 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Також абзац перший п. 119.2 ст. 119 ПКУ викладено у новій редакції.
Відповідно до нової редакції неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого з них ПДФО, суми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов’язань платника ПДФО, зменшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника ПДФО (застрахованої особи) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Законом № 116 внесені зміни і до ст. 176 ПКУ.
Так, згідно з оновленим п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них ПДФО, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Крім того, п. 296.3 ст. 296 ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту: «платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників».
Закон № 116 набере чинності з 01.01.2021.
Новації у сфері застосування РРО Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).
- РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
- Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.
- Використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.
- З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.
- З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.
(Прес-служба Державної податкової служби України)
Важлива інформація від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) повідомив про наступне:
1. Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів становить не більше 2 (двох) років з моменту їх формування.
2. Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС (http://acskidd.gov.ua).
3. У зв’язку з тим, що в межах електронних довірчих послуг не передбачено надання послуг з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, продаж або безоплатне надання носіїв ключової інформації, генерація особистих ключів виконується на носії користувача (з’ємні флеш-носії, оптичні носії CD/DVD, захищені носії ключової інформації тощо).
Слід зауважити, що кожен особистий ключ користувача повинен бути записаний на окремий носій інформації.
4. У разі отримання електронних довірчих послуг, до закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, слід скасувати діючі кваліфіковані сертифікати відкритих ключів.
5. Програмне забезпечення для роботи з кваліфікованим електронним підписом можна завантажити зі сторінки Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, яка знаходиться за посиланням https://acskidd.gov.ua/etrusted-services
6. Ідентифікація особи, яка звернулася до Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, здійснюється за паспортом громадянина України, а за його відсутності паспортом громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, посвідкою на тимчасове/постійне проживання, посвідченням біженця або паспортом громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі.
Вимоги до РРО – новації 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 12 Закону про РРО викладено у новій редакції.
Так, на території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Відповідно до внесених Законом № 128 змін РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.
Норми набирають чинності 19.04.2020.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.16.0 станом на 04.10.2019 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 04.10.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.16.0):
Додано нові версії документів:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 31 травня 2019 року № 226 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (з 01.10.2019):
J0901107 – Фінансова звітність малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (пункт 5 розділу I));
J0901204 – Фінансова звітність мікропідприємства (Додаток 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (пункт 5 розділу I)).
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
Внесені зміни в екранні форми вводу та форми для друку:
J/F0295807 – Додаток 8. Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.
Внесені зміни в XML схеми наступних форм:
F/J 0209901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
F/J 0210901 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі «Державна податкова служба України» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Сплачувати податки стане легше З 01 січня 2021 року в Україні впроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску. Це створить максимально комфортні та зрозумілі для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, скоротить їх фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.
Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску. Також сплачуватимуться грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень, за винятком грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу), які сплачують державні та комунальні унітарні підприємства та їх об’єднання.
Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.
ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилати їх до Казначейства.
Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок. Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Довідка: Верховною Радою України схвалено законопроекти № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393936.html
ДПС забезпечено безперебійний перехід на стандарти IBAN Перехід Державної податкової служби України з 1 жовтня 2019 року на міжнародні стандарти IBAN відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів. Всі кошти, сплачені платниками податків, зараховані на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN.
Органами ДПС обслуговується понад 340 тисяч бюджетних рахунків. Безперебійний перехід на новий формат бюджетних рахунків надав можливість платникам податків у звичайному режимі виконати всі свої податкові зобов’язання, уникнувши при цьому помилкових зарахувань та зайвих повернень з бюджету.
Для уникнення непорозумінь податковою було проведено масово-роз’яснювальну роботу серед платників податків. На вебпорталі ДПС та субсайтах територіальних органів ДПС, у засобах масової інформації та Центрах обслуговування платників розміщено повідомлення щодо нових реквізитів бюджетних рахунків.
Поінформовано про зміни структурні підрозділи ДПС, які виконують функції з адміністрування податків, зборів платежів та погашення боргу, для забезпечення безперебійної роботи.
Прес-служба Державної податкової служби України
Профілактичні заходи щодо запобігання корупції Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення, запобігання корупції та контроль за дотриманням вимог антикорупційного законодавства в ГУ ДПС.
Протягом дев’яти місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС забезпечено перевірку 137 кандидатів на посади державних службовців, з яких відмовлено в призначенні – 3.
З початку року проведено 36 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури.
Розглянуто 116 запитів від правоохоронних органів щодо 229 суб’єктів декларування – працівників ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Також працівниками відділу ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків Дніпропетровській області дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, а саме Закону України від 14.10.2014 №1700 «Про запобігання корупції».
Якщо у процесі роботи, посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагають грошові кошти або іншу неправомірну вигоду для вирішення проблемних питань або зловживають службовим становищем, невідкладно повідомляйте відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 374-86-40 та чергову частину ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (068) 895-89-88, або особисто за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Електронний кабінет надає можливість подати повідомлення про об’єкти оподаткування в електронному вигляді Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.
Сервіс Державної податкової служби України «Пульс» Інтерактивний сервіс «Пульс» - інструмент двостороннього зв’язку із громадянами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників Державної податкової служби України.
За номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4» та на електронну адресу idd@tax.gov.ua, громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії та бездіяльність, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів.
Заявники протягом 3 робочих днів отримують інформацію щодо результатів розгляду звернень, залишених за телефоном, та вжитих заходів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін розгляду може бути подовжено.
Зауваження та пропозиції щодо роботи сервісу «Пульс» Ви можете надати в електронному вигляді на адресу idd@tax.gov.ua
Відсутність інвестиційного прибутку не звільняє фізичну особу від подання декларації Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що отриманий фізичними особами протягом календарного року інвестиційний дохід (крім сум доходу, які не оподатковуються) підлягає обов’язковому відображенню в податковій декларації про майновий стан та доходи за звітний рік з визначенням загального фінансового результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку), навіть якщо продаж інвестиційного активу здійснено через торговця цінними паперами.
Що таке інвестиційний дохід та особливості його оподаткування
Відповідно до законодавства термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
При продажу, обміну, зворотному викупі інвестиційного активу, поверненні особі коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, громадяни отримують інвестиційний дохід.
Інвестиційний дохід не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи у разі, якщо сума такого доходу, отриманого платником податків протягом звітного року від продажу інвестиційних активів не перевищує: у 2018 році – 2470,00 грн, у 2019 році – 2690, 00 грн.
До складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (крім операцій з деривативами).
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку податковим (звітним) періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого податкового (звітного) року (підпункт 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Кодексу.
При продажу інвестиційного активу фізичною особою з використанням послуг торговця цінними паперами, включаючи банк, який розраховує інвестиційний прибуток фізичної особи та сплачує податок до бюджету, фізична особа не звільняється від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів.
Яка встановлена відповідальність за неподання податкових декларації?
У випадку неподання податкових декларацій, щодо таких фізичних осіб проводяться документальні перевірки, за результатами яких застосовується штрафна санкція у сумі 170 грн. (за ті самі дії, вчинені платником податків, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, застосовується штраф 1020 грн.).
Водночас в ході проведення перевірок таких фізичних осіб контролюючим органом самостійно визначаються податкові зобов’язання з не задекларованого інвестиційного прибутку за звітний рік, що тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання (при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання).
У 2019 році громадяни можуть скористатись правом на податкову знижку не пізніше 28 грудня Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни можуть повернути частину сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, скориставшись правом на податкову знижку. Зазначене право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Витрати, дозволені для включення до податкової знижки за підсумками 2018 року:
частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу;
пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 Кодексу;
сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу);
страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
сума коштів сплачених платником податку у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених Кодексом;
суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
суми коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Звертаємо увагу, для отримання податкової знижки за підсумками 2018 року платнику податку потрібно заповнити і подати декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 28 грудня поточного року.
Рекомендації щодо заповнення реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою реєстрації платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) до контролюючого органу за місцем реєстрації (місцем проживання) подається заява платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (далі Заява № 1-ПДВ), яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі – Наказ № 1130).
При цьому, Заява № 1-ПДВ може бути подана одним із таких способів:
- особисто фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) такої особи;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
Водночас, звертаємо увагу, що в Заяві № 1-ПДВ в обов’язком порядку мають бути заповнені наступні реквізити:
1. Відмітка «юридична особа» або «фізична особа».
2. Податковий номер/серія та номер паспорта.
3. Найменування (юридична особа) або прізвище, ім’я та по батькові (фізична особа-підприємець).
4. В графі «причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Податкового кодексу України» зазначається причина реєстрації платником ПДВ, що визначена у додатку до реєстраційної заяви Наказом № 1130.
5. Бажана дата реєстрації платником податку на додану вартість / дата переходу на спрощену систему оподаткування та/або дата переходу на застосування ставки єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість / дата відмови від спрощеної системи оподаткування.
6. У графі відомості про відповідальних осіб платника (фізичні особи не заповнюють) обов’язково заповнюються дані (прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків / номер та серія паспорта) керівника, головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, особи, яка подає заяву (представник платника).
7. Заява № 1-ПДВ обов'язково має бути підписана заявником із зазначенням дати.
Подання Заяви № 1-ПДВ до контролюючого органу здійснюється у терміни з врахуванням таких особливостей:
- у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, який передбачає таку обов’язкову реєстрацію .(приклади 1,2)↓
- у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних. (приклади 3,4)
Запровадження програмних РРО як альтернативи класичним РРО Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законами України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» серед іншого, передбачено запровадження програмних РРО як альтернативи класичним РРО (далі – Закони про РРО).
Так, функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп'ютер, планшет, смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення.
Відповідно до ухвалених законів фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, після набуття чинності законодавчих змін, проходитиме на фіскальному сервері. Тих, хто має використовувати РРО, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати, суб'єкти господарювання можуть безкоштовно користуватися новітніми програмними РРО.
Закони про РРО набирають чинності з 19.04.2019 року, за винятком окремих положень.
Вже зараз ДПС працює над удосконаленням Електронного кабінету платника податків. А з 1 січня 2020 року ДПС має надати програмне забезпечення для програмного РРО, яке буде безкоштовним для скачування і обслуговування та застосовуватиметься в тестовому режимі.
Протягом перехідного періоду платники зможуть завантажити безкоштовне програмне забезпечення, яке буде розміщене на вебпорталі ДПС.
Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії, матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватимуться представники бізнесу.
Подання суб’єктами господарювання ліквідаційної звітності. Форми ліквідаційного балансу Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
При цьому, відповідно до п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам ДПС документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає контролюючим органам звітність за останній звітний період.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам ДПС.
Враховуючи те, що окремої форми для ліквідаційного балансу не встановлено, то ліквідаційний баланс складається:
- юридичними особами усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) за формою № 1;
- мікропідприємствами, малими підприємствами, які визнані такими відповідно до Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, за формою № 1-м або № 1-мс;
- суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі за формою № 1-дс;
- банками за формою затвердженою Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою НБУ України від 24.10.2011 року № 373.
Отже, до зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідатор складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (у тому числі якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду), зокрема, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за звітний період квартал або рік в терміни, встановлені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
У поданій ліквідаційній податковій декларації з податку на прибуток у розділі «Особливі відмітки» обов’язково має бути позначка в рядку декларація «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».
Крім того, обов’язковим додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною є фінансова звітність підприємства, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Особливості сплати єдиного соціального внеску фізичними особами - підприємцями Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП - платники єдиного податку.
При цьому, ФОП (у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Тобто, для ФОП граничний термін сплати ЄСВ за себе – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Слід зазначити, що обов’язок сплачувати ЄСВ виникає у ФОП (у тому числі ФОП - платників єдиного податку) з дня їх державної реєстрації та підлягає сплаті незалежно від фінансового стану.
Ставка ЄСВ становить 22% бази нарахування, яка визначається в залежності від категорії платників.
Так, для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування ЄСВ за звітний квартал є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок - сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ– максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
За наявності у платника одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄСВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄСВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу.
Разом з тим, ФОП мають право на звільнення від сплати ЄСВ за себе за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Чи повинні ФОП – роботодавці сплачувати ЄСВ за найманих працівників?
Платниками ЄСВ є, зокрема ФОП, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю (п. 1 частини першої ст. 4 Закону№ 2464).
ФОП - роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
ФОП - роботодавці сплачують за найманих працівників нараховані за відповідний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄСВ.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум роботодавці зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Для ФОП, в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Вимоги щодо застосування РРО по операціях із використанням платіжних карток Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 20.09.2019 № 128-IX внесено зміни, зокрема і до абзацу першого статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким визначено суб'єктів господарювання, що зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).
Це зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Згідно Закону України, від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні "електронний платіжний засіб- платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
Видом електронного платіжного засобу є платіжна картка.
Тобто, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.
Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції".
Адвокат, який не провадить самостійну діяльність, а перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не є самозайнятою особою Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що самозайнятою особою є платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою – підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або ФОП та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Норми встановлені п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 63.2 ст. 63 ПКУ та п. 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі, як самозайнята особа.
Про граничний термін для подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне, від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми визначені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Тобто, граничним терміном подання Декларації є 19 лютого звітного року.
Якщо останній день строку подання податкової Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Програмний РРО вийшов з ладу: дії платника за новими правилами Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, зокрема до ст. 5.
Так, відповідно до внесених змін, на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42№ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.
Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Оподаткування новорічних подарунків Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для фізичної особи – резидента об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків, наданих такому платнику ПДФО суб’єктом господарювання, який у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.
Зауважуємо, якщо дитячі подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься, виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.
Крім того, деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, також врегульовані Законом України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2117). Норми Закону № 2117 діють щороку у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.
Так, зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються (ст. 2 Закону № 2117).
Визначення платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Норми встановлені п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).
Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та на 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (п.п. 254.5.1 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
До уваги платників акцизного податку! Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 114).
Відповідно до п. 7 Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК) накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис посадової особи платника акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).
Платник акцизного податку, що є фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), накладає спочатку кваліфікований електронний підпис ФОП чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).
У разі складення АН у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники АН. Перший примірник АН надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Під час реєстрації РК до АН платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку № 114 (якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового), платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках РК до АН кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає такий РК платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники РК власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Релігійна організація надає в оренду земельну ділянку: сплата земельного податку Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до якого належать, зокрема земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
ПКУ передбачає реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; та орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності ПКУ не передбачено.
Чинний Довідник № 94/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2019 у розділі «Пільги по платі за землю» за кодом 18010505 ідентифікує пільгу по несплаті земельного податку для земель, визначених п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Водночас, згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Отже, юридичні особи (у т.ч. релігійні організації), які користуються земельними ділянками, що відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, та надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Знижка у вигляді бонусів, які надходять на телефонні рахунки невизначеного кола платників, не є оподатковуваним доходом Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.
Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.
Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є невизначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Умови, за яких адвокатське бюро (об’єднання) може бути платником єдиного податку третьої групи Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).
Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).
Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.
До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.
Враховуючи вищевикладене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ.
Тимчасове ввезення та тимчасове вивезення за межі митної території України товарів з метою ремонту: що з ПДВ? Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.
Чи потрібно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП, якщо відбулось перейменування назви міста або вулиці Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.
У розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
У разі внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до цього реєстру.
Для суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), у разі, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), де застосовується РРО, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці.
Наслідки продажу юридичною особою на користь фізичної особи нерухомого майна за заниженими цінами Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регулюється статтею 172 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, передбачено, що дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку (п. 172.3 ст. 172 ПКУ).
При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку (абз. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164 ПКУ).
У випадку різниці між оціночною вартістю та ціною договору, юридична особа зобов’язана виступати податковим агентом, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, а також утримувати податок з доходів фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18% (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ), а також військовий збір за ставкою 1,5%.
Одноосібно обробляєте земельні ділянки понад 2 га – не забудьте задекларувати доходи! Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Крім того, при отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.
У платіжному дорученні як «Платник» зазначено підприємство, а у полі «Призначення платежу» – прізвище працівника: чи має право на податкову знижку працівник? Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів, сплачених таким платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У випадку, коли у платіжному дорученні як «Платник» вказано підприємство, а у полі «Призначенні платежу» – прізвище працівника, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.
Відповідно до вимог п. 3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, реквізит«Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже, довідка від працедавця, який за дорученням платника ПДФО здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником ПДФО податкової знижки за навчання.
Декларування інвестиційного прибутку фізичною особою Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу іншій фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
Нормами п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).
При цьому, фізичній особі, яка отримує інвестиційний прибуток, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), отриманих від операцій з інвестиційними активами, здійснюється у Додатку 1 до Декларації.
Слід зазначити, що податкова Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для фізичних осіб – платників ПДФО – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу, укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платнику ПДФО необхідно задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід. Аналогічний підхід використовується і у випадках часткового надходження коштів на протязі декількох років при продажі інвестиційного активу.
Після подачі Декларації фізична особа сплачує ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.
Звертаємо увагу, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує: у 2018 році – 2 470 грн, у 2019 році – 2 690 грн (п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів авіаційним транспортом Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів авіаційним транспортом згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачання продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного їх постачання.
Згідно із п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %.
Для цілей п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Сектор забезпечення роботи
|