www.nikopol-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Субота, 5 грудня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Нікопольський район >> Нікопольська ОДПІ інформує
ДПС взяла участь у засіданні Керівного комітету Програми EU4PFM
Версія для друку Написати листа
ДПС взяла участь у засіданні Керівного комітету Програми EU4PFM

Сьогодні відбулось засідання Керівного комітету Програми EU4PFM за участі Голови ДПС Олексія Любченка, Першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, заступника Міністра фінансів Юрія Драганчука, заступника Голови ДПС Наталії Калєніченко, заступника керівника апарату Рахункової палати України Лесі Карнаух, керівника першого відділу програм допомоги «Належне управління та демократизація» Представництва ЄС в Україні Мартіна Клауке, Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Валдемараса Сарапінаса, в.о керівника команди експертів EU4PFM Юргіти Домейкієне та експертів проєкту Програми EU4PFM.
Під час засідання особливу увагу було приділено стану реформування податкової служби, зокрема, впровадженню ІТ-проєктів у систему управління державними фінансами.
Європейські колеги відзначили, що впровадження Програми EU4PFM є системним. Подякували за проактивний підхід у реалізації спільних цілей. Була також високо відзначена й робота ДПС у цьому напрямі.
За словами Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Валдемараса Сарапінаса, зазначений проєкт є інвестицією у майбутнє України, а тому важливо, що в країні імплементуються реформи, серед яких створення ефективної системи управління державними фінансами. На думку пана Посла, реалізація Програми EU4PFM сприятиме створенню ефективної та прозорої системи збору податків в Україні.
У свою чергу Голова ДПС Олексій Любченко подякував команді проєкту та Представництву Європейського Союзу в Україні за співпрацю та підтримку ДПС у впровадженні реформ.
Так, протягом першого півріччя експерти EU4PFM надавали підтримку ДПС у таких сферах: розробка проєктів нормативно-правових актів; впровадження кращих практик управління персоналом; донорська координація; аналіз та вдосконалення робочих процесів тощо.
«Нам дуже важлива допомога міжнародних та національних експертів в сегменті розвитку податкової служби. За вашої підтримки ми внесли зміни до Робочого плану та запропонували важливі для Служби ІТ-проєкти. До планування ми залучили всіх керівників функціональних підрозділів та, ґрунтуючись на потребах Служби, спільно з європейськими партнерами переглянули кожен блок Робочого плану», – розповів Олексій Любченко.
«Зараз найсприятливіший час для впровадження нових змін у роботі служби, адже триває інституційна реформа ДПС і ми маємо чудову нагоду створити високопрофесійну та ІТ-розвинену службу», – наголосив Олексій Любченко.
(Пресслужба Державної податкової служби України)

Інституційна реформа ДПС здійснюється з урахуванням рекомендацій експертів МВФ
На сьогодні ДПС співпрацює з технічною Місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Енріко Аавом з питань імплементації реформи податкової системи України задля її повного переформатування.
Так, триває робота з експертами МВФ над практичним впровадженням проєкту єдиної юридичної особи, яку було рекомендовано місією FAD у листопаді минулого року. Новий статус дозволить податковій службі функціонувати як єдиний механізм з єдиним центром прийняття рішень. Територіальні органи ДПС більше не матимуть окремого статусу юрособи, а будуть утворені як відокремлені підрозділи апарату ДПС. Це дозволить покращити роботу на місцях та мінімізувати корупційні прояви, оскільки буде побудовано нову систему прийняття рішень у розрізі функціонального підпорядкування та спрямування.
Під час зустрічей в режимі відеоконференцій за участі представників робочих груп та експертів МВФ обговорюється остаточна модель реформованої служби, визначаються ключові цілі та завдання. Вже визначено нову місію ДПС, а також розроблено План заходів з реалізації стратегічних цілей діяльності ДПС до 2022 року та визначено індикатори виконання заходів.
На думку Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка, інституційна реформа має завершитися створенням ефективної, дієвої та функціональної служби, здатної до виконання найскладніших завдань, з потужною аналітичною складовою.
Впровадження єдиної юридичної особи здійснюється у два етапи. У рамках першого були здійснені першочергові кроки щодо імплементації законодавчих норм. Так, введено в дію функціональну структуру апарату ДПС, яка передбачає чіткий розподіл повноважень між структурними підрозділами служби з метою уникнення їх дублювання, та приведено у відповідність структури територіальних органів. Також забезпечено утворення 532 державних податкових інспекцій, які є структурними підрозділами ДПС в областях та м. Києві та які забезпечують надання адміністративних послуг територіальним громадам, внесено зміни до положення про Державну податкову службу та затверджено нові редакції положень про її територіальні органи тощо.
Під час реалізації другого етапу податкової реформи будуть затверджені правові акти та організаційно-розпорядчі документи з питань функціонування ДПС у рамках єдиної юридичної особи.
(Пресслужба Державної податкової служби України)
Олексій Любченко: ДПС досягла рекордних значень податкової ефективності з ПДВ
Податкова ефективність з ПДВ досягла рекордних значень за останні 10 років – 3,03 % за деклараціями січня – червня 2020 року. Про це під час засідання Колегії ДПС заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.
За його словами, податкова ефективність зросла з 2,67 % у квітні цього року до 3,15 % – у травні, 3,33 % – у червні, та 3,14 % – у липні. Для порівняння за аналогічний період минулого року цей показник складав 2,68 %.
Середньомісячні надходження ПДВ у травні – липні збільшились до 8,5 млрд грн, або у 1,4 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«Такі результати ми маємо завдяки руйнуванню схем ухилення від оподаткування. Ми практично припинили масове існування такого поняття як скрутка, і мінімізували можливість формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ», – зазначив Голова ДПС Олексій Любченко.
Поліпшити ефективність адміністрування ПДВ вдалося за рахунок переходу до моделі оперативного реагування на податкові ризики, що вже дозволило залучити 11,8 млрд гривень.
(Пресслужба Державної податкової служби України)
Олексій Любченко провів зустріч з представниками Української Ради Бізнесу
ДПС продовжує серію зустрічей з представниками бізнес-асоціацій для оперативного розгляду актуальних питань оподаткування підприємництва. Сьогодні свої питання до Голови ДПС Олексія Любченка та його заступників Наталії Рубан та Наталії Калєніченко мали змогу поставити представники Української Ради Бізнесу.
«Ми дотримуємося принципу відкритості і прозорості у роботі з бізнесом. Якщо у платників податків є питання до нашої роботи, виникають певні проблеми або є напрацьовані пропозиції, які покращать нашу з вами роботу, – ми завжди відкриті до співпраці. Сьогодні податкова як ніколи відверто спілкується з платниками і від такого діалогу очікуємо результатів – сумлінного виконання своїх податкових зобов’язань», – зазначив Олексій Любченко.
Під час зустрічі представники Української Ради Бізнесу цікавилися питаннями роботи системи моніторингу ризиків, зокрема, практикою віднесення платників до ризикових на основі листів правоохоронних органів.
Голова ДПС, зокрема, відзначив, що на сьогодні система моніторингу ризиків зацікавила працівників податкових органів інших країн як дієвий механізм упередження формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ. Вже проведено низку зустрічей з іноземними колегами, під час яких українські податківці ділилися досвідом функціонування системи.
Представники УРБ, зокрема, також запропонували впровадження системи електронних товаро-транспортних/видаткових накладних, що фіксують і переміщення товару, і перехід права власності. На їх думку, така система може стати одним із способів покращення моніторингу податкових ризиків.
У свою чергу Голова ДПС Олексій Любченко підтримав ініціативу, зазначивши, що впровадження такого механізму разом з фіскалізацією системи розрахунків сприятиме детінізації ринку.
Обговорювалося і впровадження фіскалізації системи розрахунків. На думку представників УРБ, з 2021 року мають бути фіскалізовані всі ризикові групи товарів та послуг. У свою чергу представники ДПС відзначили, що на сьогодні законодавством передбачено поступове впровадження нових правил проведення розрахункових операцій. З 1 січня 2021 року РРО застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері Інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірній галузі, торгівлі побутовою технікою, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду. З 1 квітня 2021 року передбачено використання РРО ФОПами ІІ, ІІІ та ІV груп.
Крім того, з 1 січня 2021 року запрацює механізм «кешбеку», тобто можливість споживачам повернути частину коштів за товар, відсутній у фіскальному чеку. На думку представників Української Ради Бізнесу, успішне запровадження цього механізму стимулюватиме продавців до дотримання касової дисципліни , а споживачів – до обов’язкового вимагання чеків за придбаний товар.
Нагадуємо, що перевірити наявність фіскального чеку в системі ДПС платники вже зараз можуть за допомогою сервісу «Пошук фіскального чека», який функціонує в Електронному кабінеті.
Важливим питанням для обговорення стало і питання «банківської таємниці». Як відзначив Олексій Любченко, Україна є єдиною країною, в якій контролюючі органи не мають доступу до інформації про обіг коштів на банківських рахунках платників. Наявність такої інформації дозволила б більш продуктивно та з меншими витратами часу і зусиль доводити протиправні дії порушників податкового законодавства та викривати схеми з ухилення від оподаткування.
Учасники зустрічі також обговорили питання застосування касового методу визначення податкових зобов’язань за операціями з виконання підрядних будівельних робіт, фіскалізації розрахункових операцій при дистанційній торгівлі тощо.
Крім того, Голова ДПС Олексій Любченко повідомив про успішне функціонування Комунікаційної податкової платформи та закликав використовувати цей ресурс для спілкування з податковою службою.
(Пресслужба Державної податкової служби України)
Співпраця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області
Традиційно податкова служба Дніпропетровської області співпрацює з Територіальним відділенням «Асоціації платників податків України».
Навіть, в умовах карантину податкова продовжує виконувати свої функції і сьогодні конструктивний діалог з бізнес-спільнотою не втрачає своєї актуальності.
За нинішніх умов, бізнесу необхідна максимальна підтримка та допомога, тому команда податківців регіону під керівництвом начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ готова і проводить ряд заходів у форматі дистанційних комунікацій з представниками бізнесу.
Прямим підтвердженням такої співпраці податкової служби області та Територіального відділення «Асоціації платників податків України» в Дніпропетровській області є проведення спільних семінарів – навчань у режимі он-лайн.
У ході таких семінарів бізнес має реальну можливість активно обговорювати ті питання, що його турбують, зокрема стовно реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та отримує фахові консультації від провідних спеціалістів Головного управління ДПС області.
Дійсно, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та питання зупинення їх реєстрації сьогодні є найактуальнішими для нашого бізнесу.
Податкова не залишає без уваги питання, які турбують бізнес. Вона готова до відкритого діалогу з нами та допомагає найбільш комфортно адаптуватися до змін у податковому законодавстві.
До того ж, взаємовідносини між податківцями та бізнесом будуються на принципах прозорості, відкритості та партнерства. Податкова готова захищати інтереси чесного бізнесу та бути його помічником!
Бізнес та податкова – це компаньйони, що ще раз підтверджується форматом обговорень актуальних для нас питань, тобто шляхом конструктивного та результативного діалогу.
Відкритість та партнерство, відверте обговорення загальних питань та спільний пошук шляхів їх вирішення – ключові акценти діалогу податкової служби з бізнесом.
Партнерство та взаємна повага між бізнесом і податковою службою створює сприятливі умови для успішного ведення бізнесу, що є запорукою стабільної та процвітаючої економіки нашого регіону.
Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи податківців Дніпропетровської області
Впродовж січня – липня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 221 письмове звернення громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 233.
Колективних звернень надійшло 11, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань» - зауважила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян".
Про справляння екологічного податку
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Підсумки проведеної органами ДПС області роботи по адмініструванню екологічного податку» за участі завідувача сектору адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Копильченко.
«Екологічний податок – це складова екологічної політики нашої держави, завданням якої є регулювання відносин у галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання i ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.
По екологічному податку Дніпропетровська область у цьому році забезпечила надходження до Державного та місцевого бюджетів 447,3 млн. грн. або майже 16,5 відсотків від суми надходжень в цілому по Україні», - зазначила Тетяна Копильченко.
Згідно ст. 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти від екологічного податку (за винятком тих, що справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховуються до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.
При цьому, статтею 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що 55 відсотків екологічного податку направляються до спеціального фонду місцевих бюджетів, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25 відсотків, обласних бюджетів - 20 відсотків.
Вона наголосила, що екологічний податок зобов’язані сплачувати усі суб’єкти господарювання, якщо їх діяльність призводить до:
- викидів шкідливих речовин у повітря;
- скидів шкідливих речовин до річок, ставків, озер, каналів, водосховищ, моря чи підземних вод;
- розміщення відходів;
- утворення радіоактивних відходів, їх тимчасове зберігання понад строк, встановлений особливими умовами ліцензії.
Нагадала, що у разі, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларацію з екологічного податку в загальному випадку.
«Основним напрямком роботи податкової служби є забезпечення повноти сплати підприємствами-забруднювачами екологічного податку, у т.ч. на добровільній основі, із застосуванням доступних та зрозумілих норм податкового законодавства.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області спільно з Департаментом екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області та Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області постійно здійснюються заходи по залученню платників екологічного податку та за результатами яких з початку 2020 року до сплати екологічного податку додатково залучені 237 суб’єктів господарювання», - повідомила Тетяна Копильченко.
Роботодавці Нікопольського регіону сплатили до соціальних фондів 448,7 млн гривень
З сім місяців 2020 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від підприємств та підприємців Нікопольського регіону склали 448,7 млн гривень.
За інформацією заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимира Малиновського, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла на 28,1 млн грн або на 6,7 відсотків.
Нагадаємо, що сплатити єдиний внесок, так само як і інші податки та збори, платники можуть за допомогою платіжних сервісів в Електронному кабінеті. Зокрема, для цього необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay. Оплата рахунків здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники можуть звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.
Фізичні особи-підприємці сплатили до місцевих бюджетів понад 85,3 мільйонів гривень єдиного податку
Протягом січня-липня 2020 року фізичними особами-підприємцями до місцевих бюджетів міст Нікополь, Марганець, Покров та Нікопольського і Томаківського районів сплачено більше 85,3 млн грн єдиного податку. Це на 6,9 млн грн, або 8,8 відсотків більше, ніж за той самий період 2019 року. Про це повідомила заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Юлія Пушко.
Нагадуємо платникам єдиного податку, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», який набув чинності з 2 квітня 2020 року, внесено зміни до пункту 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, відповідно до яких збільшено обсяги доходів для фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку.
Зокрема, для спрощенців І групи (підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню) обсяг доходу встановлено у розмірі 1 млн грн. замість 300 тис. гривень.
Для спрощенців ІІ групи (підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т.ч. побутових платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах одночасно не перевищує 10 осіб) – обсяг доходу встановлено у розмірі 5 млн грн замість 1,5 млн гривень.
Для спрощенців ІІІ групи (підприємці, не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) – обсяг доходу встановлено у розмірі 7 млн грн замість 5 млн гривень.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
До уваги платників податків! 28 серпня 2020 року з 11-00 год. до 12-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за телефоном (0566) 68-68-98 на тему «Податок на нерухоме майно - 2020».
На запитання відповідатиме заступник начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Юлія Пушко.
Під час проведення хронометражів виторги зросли на 207 %
ДПС у червні-липні 2020 року для встановлення реальних обсягів розрахункових операцій, здійснених суб’єктами господарювання при продажу підакцизних товарів, організовано та проведено 311 хронометражів виторгу, проведеного через реєстратори розрахункових операцій.
Хронометраж – це процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків.
Під час проведення хронометражів у середньому по Україні виторги зросли на 207 %, або на суму близько 5 тис. грн за добу.
На окремих господарських об’єктах таке зростання складає 400-500 %, або 10-15 тис. грн за добу.
Крім того, за результатами фактичних перевірок, під час яких проводились хронометражі виручки, застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 9,7 млн гривень.
Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, в подальшому вплине на збільшення доходів до оподаткування, а від так і на надходження до бюджетів усіх рівнів. Враховуючи ефективність проведених заходів, ДПС планує продовжити на постійній основі застосування такого виду контролю як хронометраж виторгів, проведених через РРО.
Також нагадуємо покупцям про можливість подання скарг про порушення законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на адресу idd@tax.gov.ua.
(Пресслужба Державної податкової служби України)
45 % скарг від громадян – на невидачу фіскального чеку
У Державній податковій службі України фіксують зростання кількості отриманих від громадян скарг на діяльність суб’єктів господарювання у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг щодо порушення вимог законодавства про порядок проведення розрахункових операцій, обіг підакцизної продукції та дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підрозділами фактичних перевірок Державної податкової служби України у цьому році отримано більше 700 таких скарг від громадян.
У переважній більшості громадяни повідомляють про нероздрукування та невидачу покупцям розрахункового документу (чеку). З цього питання надійшло 300 скарг, або 45 % від загальної кількості.
З фактами порушення вимог законодавства щодо реалізації підакцизних товарів надійшло 140 скарг, або 20 відсотків, неоформлення трудових відносин – 260, або 30 відсотків.
Звертаємо увагу, що звернення громадян є підставою для проведення фактичної перевірки згідно з вимогами п.п. 80.2.3, 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Майже у 100 відсотків випадків скарги підтверджуються виявленням порушень вимог законодавства під час проведення фактичних перевірок господарських одиниць.
Просимо суб’єктів господарювання в обов’язковому порядку виконувати вимоги законодавства України в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, реалізації підакцизної продукції та трудових відносин.
Додатково повідомляємо, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
(Пресслужба Державної податкової служби України)
Порядок інформаційної взаємодії органів ДПС та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі
Наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2020 № 217 затверджено Порядок інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, який набирає чинності 31 січня 2021 року.
Наказ № 217 опубліковано в Офіційному віснику України від 31.07.2020 № 59 та оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74694.html.
Документ врегульовує механізм інформаційної взаємодії при формуванні органами ДПС інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, перевірці таких інкасових доручень (розпоряджень) Казначейством та/або його територіальними органами, їх транспортуванні до банків платників з використанням телекомунікаційних мереж з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, а також при виконанні (частковому виконанні) або невиконанні банками платників таких документів тощо.
Запровадження такої інформаційної взаємодії дозволить оптимізувати процедуру доставки електронних інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників, підвищити ефективність використання робочого часу державних службовців, а також зменшити витрати бюджетних коштів та часу, необхідних на доставку відповідних документів у паперовому вигляді.
Для забезпечення своєчасної реалізації норм наказу № 217 повідомляємо про необхідність проведення робіт, пов’язаних зі створенням (доопрацюванням) зацікавленими сторонами власних програмних продуктів, що будуть використовуватись у визначеній інформаційній взаємодії.
Формати (стандарти) електронних документів та схеми їх контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
Також повідомляємо, що списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснюється відповідно до глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (зі змінами).
(Пресслужба Державної податкової служби України)
З початку року податківцями Дніпропетровської області проведено 176 фактичних перевірок
Протягом січня - липня 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 176 фактичних перевірок суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 183 порушення законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 17 млн 524 тис гривень.
Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (38 випадків).
Крім того, виявлено: 34 факти роздрібної та 3 факти оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 34 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 37 - торгівлі алкогольними напоями на розлив, 13 - торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних, 9 фактів не обладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами-лічильниками, 5 – не своєчасного подання довідки про фактичні залишки пального, 4 - торгівлі тютюновими виробами поштучно, 4 факти зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1 факт зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Увага платників податків!
Змінена адреса електронної скриньки на яку можна направити запит на отримання публічної інформації.
Запит на отримання публічної інформації, відповідно до Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», може бути поданий:
- на поштову адресу 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а;
- на електронну адресу dp.public@tax.gov.ua.
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини в рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»
Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна в рамках реалізації експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.
Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Договір про визнання електронних документів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.
Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.
У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.
Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.
Електронні сервіси ДПС для громадян
Громадяни можуть використовувати електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет», який надає можливість:
- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Повідомити про порушення податкового законодавства можна на електронну скриньку
Державна податкова служба України звертає увагу громадян на можливість подання скарги про порушення податкового законодавства в електронному вигляді. На адресу idd@tax.gov.ua можна надсилати інформацію (скаргу), зокрема, про:
- проведення розрахунків без застосування РРО – чек РРО не видано;
- відсутність інформації про виданий чек РРО в Електронному кабінеті ДПС;
- продаж підакцизних товарів (алкогольні напої та/або тютюнові вироби) з ознаками підробки, відсутність акцизних марок, відсутність інформації про акцизні марки в інформаційних системах;
- продаж підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби та пальне) без наявності відповідних ліцензій;
- використання неоформленої найманої праці.
За результатами розгляду наданої інформації (скарги) органами ДПС для усунення порушень будуть вжиті до суб’єктів господарювання – порушників контрольно-перевірочні заходи.
Банківський сервіс з приймання безконтактних платежів на смартфон інтегрується з сервісом ДПС
У рамках Меморандуму про співпрацю, укладеного між Державною податковою службою України і компанією Visa, та за підтримки Ощадбанку, здійснюється інтеграція сервісу ОщадPAY з безкоштовним програмним рішенням «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та з АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Єдине вікно подання електронної звітності).
Мобільний додаток ОщадPAY можна буде використовувати під час проведення розрахункової операції з використанням смартфону, на який встановлено ПРРО. Для цього смартфон має підтримувати операційну систему Android. Додаток дає можливість здійснювати розрахунок за отримані товари (послуги) за допомогою безконтактних платежів.
Отримати більше інформації та зареєструватись в ОщадPAY можна за посиланням: https://www.oschadbank.ua/ua/oschadpay
Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПC України за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates проінформував про наступне.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Для початку використання нового передового сервісу Вам необхідно завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Додатково, усім клієнтам Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС рекомендуємо до перегляду Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом. Також детальний опис по роботі нового сервісу, та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.
Увага! Інформаційно-довідковий департамент ДПС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (за винятком фізичних осіб – підприємців для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій).
Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Особливості оподаткування акцизним податком операцій із ввезення на митну територію України електроавтомобілів для їх вільного обігу
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Підпунктом 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.
Крім того, ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній підкатегорії 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома) встановлюється у розмірі 100 євро за 1 шт.
Довідково: до товарної категорії 8703 10 належать транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби:
► 8703 10 11 00 – транспортні засоби спеціального призначення для переміщення снігом, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням;
8703 10 18 00 – інші.
Водночас, оподаткування акцизним податком транспортних засобів, які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.
Оподаткування доходів нерезидента у вигляді фрахту
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
● перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
● перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Норми встановлені п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
При цьому:
● базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
● особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток підприємств, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Затверджено порядок здійснення автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального та показників обсягів обігу спирту етилового
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 18.08.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 715 (далі – Постанова № 715), якою затверджено Порядок здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – Порядок).
Нормативним актом встановлюється порядок зіставлення у розрізі кодів УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів:
► обсягів обігу та залишків пального за показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;
► обсягів обігу спирту етилового за показниками СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.
Інформація за результатами зіставлення розміщується для платників в Електронному кабінеті, а для контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення.
Відповідні результати зіставлення допоможуть платникам акцизного податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення при проведенні перевірок.
Постановою № 715 встановлено, що до 30.09.2020 (включно) автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі.
Постанова № 715 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.08.2020 № 158.
Закон України № 786: з 01.01.2021 для ФОП – платників єдиного податку запроваджується довільна форма ведення обліку діяльності
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:
► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат.
Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОП необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Також звертаємо увагу, що відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
Закон України № 786: облік доходів і витрат ФОП і «незалежниками» з 01.01.2021 може вестися у паперовому та/або електронному вигляді
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 14 липня 2020 року 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині розширення функціоналу Електронного кабінету і спрощення ведення обліку для фізичних осіб.
Так, у ст. 177 ПКУ:
1) в абзаці першому п.п. 177.5.1 п. 177.5 слова «зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат» замінено словами та цифрами «обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті»;
2) п. 177.10 викладено у такій редакції: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
ФОП застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того п. 178.6 ст. 178 ПКУ викладено у такій редакції: фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 786 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Закон України № 466: зміни щодо врегулювання питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 466 приведено у відповідність норми ПКУ до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:
► виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
► уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Платниками акцизного податку визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання.
Довідково: до операцій, що є об’єктом оподаткування акцизним податком належать і реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
Водночас, норма п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.
Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 п. 212.1 ст. 212, підпункту 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ набрали чинності 23.05.2020.
Доходи отримані фізособою від продажу рухомого та нерухомого майна: чи є база нарахування єдиного внеску?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі –- ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).
Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.
Враховуючи вищезазначене, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.
Закон № 466-IХ: сплата єдинниками земельного податку за ділянки, які надаються в оренду
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів, які набирають чинності з 01 липня 2020 року.
Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).
Надання фізособою в оренду нерухомості: сплата до бюджету ПДФО юрособою – податковим агентом
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету.
Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).
Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.
Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.
Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.
Затверджено порядок автоматичного зіставлення показників обігу пального
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Рішенням Кабінету Міністрів України від 12 серпня затверджено Порядок здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового.
Нормативним актом встановлюється порядок зіставлення у розрізі кодів УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів:
- обсягів обігу та залишків пального за показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;
- обсягів обігу спирту етилового за показниками СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.
Інформація за результатами зіставлення розміщується для платників в Електронному кабінеті платника, а для контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення.
Відповідні результати зіставлення допоможуть платникам податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення при проведенні перевірок.
Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/news/uryadom-zatverdzheno-poryadok-avtomatichnogo-zistavlennya-pokaznikiv-obigu-palnogo
та на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/news/uriadom_zatverdzheno_poriadok_avtomatichnogo_zistavlennia_pokaznikiv_obigu_palnogo-2345
Джерела погашення податкового боргу
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.
Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
ФОП – платник єдиного податку отримав кошти від юрособи за видами діяльності, що не зазначені у ЄДР: що з єдиним внеском?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною – особою підприємця (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Норми визначені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з абзацом першим частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % винагороди за цивільно-правовими договорами.
Отже, сума коштів, що виплачується юрособою ФОП – платнику єдиного податку, не є базою нарахування єдиного внеску, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у ЄДР.
В іншому випадку, роботодавці – юрособи нараховують єдиний внесок ФОП на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.
Закон України № 540: за які звітні місяці 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Так, відповідно до п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.
У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.
Отже, платникам плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, необхідно було сплатити податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту: обчислення
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, зокрема для потреб водного транспорту.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата для потреб водного транспорту не справляється, зокрема:
► з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
► під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.
Об’єктом оподаткування рентною платою без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату, зокрема для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Ставки рентної плати для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, встановлюються у розмірах, визначених п.п. 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.
Закликаємо платників рентної плати своєчасно сплачувати зобов’язання з рентної плати, адже своєчасно сплачена рентна плата – це вагомий внесок до державного та місцевих бюджетів!
Виправлення самостійно виявлених помилок за минулі звітні періоди при обчисленні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами.
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування.
Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 41 до Декларації (далі – Додаток 41).
Виправлення самостійно виявлених платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України помилок за податковий період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої Декларації та Додатка 41 до неї з позначкою «уточнююча(ий)» відповідно.
За кожний минулий податковий період, який уточнюється, подаються окрема уточнююча декларація разом з Додатком 41. За відсутності помилок у інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі додатки до уточнюючої Декларації не додаються.
В уточнюючій декларації та Додатку 41 до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, у рядках 1.1.2 та 1.2.2 уточнюючої Декларації та Додатку 41 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: місяць та рік.
Показники рядків 6.1 або 6.2, 8, 9 Додатка 41 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 Декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка 41 переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
► рядку 6.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 5 > р. 6), то (р. 5 – р. 6);
► рядку 6.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 6 > р. 5), то (р. 6 – р. 5);
► рядку 8 – сума штрафу (р. 6.1 х р.7);
► рядку 9 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.
Закон України № 466: оновлено вимоги щодо підтвердження звітності
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, Законом № 466 зміни до ст. 44 ПКУ у частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, уточнено терміни, протягом яких платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1 095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Крім того, з метою унеможливлення використання несумлінними платниками податків механізму втрати документів (у тому числі повторної) для уникнення перевірок до п. 44.5 ст. 44 ПКУ внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.
При цьому у разі надання платником податків вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).
У разі не відновлення платником документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, у разі повторної втрати чи пошкодження документів контролюючий орган має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку повноти нарахування і сплати податків дотримання вимог іншого законодавства, виходячи з наявних на час перевірки документів.
З урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачена можливість контролюючого органу самостійно визначати суму не лише грошових зобов’язань, а також інших зобов’язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 54.3 ст. 54 ПКУ).
З метою приведення у відповідність до інших норм ПКУ, змінені також строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки – з 10 календарних на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Про вимоги до подання платником ПДВ пояснень/скарг у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне.
Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:
◄ Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);
◄ Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми J/F13132) (далі – Скарга).
До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.
Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 1, не обмежена.
Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук, що пов’язано з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.
Крім того, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (набрав чинності з 01.02.2020) передбачена можливість подання платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).
До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ у форматі PDF, PNG або JPG.
Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.
Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.
Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
► об’єкт житлової іпотеки придбавається;
► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Закон України № 466: зміни у частині проведення перевірок
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, змінами до ст. 102 ПКУ, які набудуть чинності з 01.01.2021, передбачено, що строки давності для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупиняються на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів тощо. На цей же період продовжуються також терміни зберігання документів (ст. 44 ПКУ).
Слід звернути увагу на зміну умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок (п. 81.1 ст. 81 ПКУ). Зокрема, передбачено можливість допуску до перевірки за наявності не тільки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а і належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу.
Крім того, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, змінами до ст. 81 ПКУ передбачено невідкладне складання посадовими (службовими) особами контролюючого органу відповідного акту про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Слід звернути увагу на необхідність дотримання цієї норми, оскільки складання такого акту є обов’язковою умовою для зупинення перебігу строків давності (ст. 102 ПКУ).
З метою підвищення якості та ефективності організації перевірок передбачено можливість органів ДПС зупиняти як виїзні, так і невиїзні документальні перевірки платників податків всіх категорій, а не лише великих (п. 82.4 ст. 82 ПКУ).
Пунктом 82.2 ст. 82 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачено, що у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає (надсилає у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ) документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, така перевірка додатково продовжується на строк три робочі дні (раніше таке обмеження було відсутнє).
Законом № 466 також уточнена норма щодо експертних висновків, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, а саме: експертні висновки, надані відповідно до ст. 84 ПКУ та інших законів України (п.п. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПКУ).
Крім того, встановлено обмеження у строках для надання запиту посадовою (службовою) особою контролюючого органу на отримання копій документів при проведенні перевірок – такий запит повинен бути поданий не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4 ст. 85 ПКУ).
У разі порушення посадовими (службовими особами) контролюючого органу строку, визначеного абзацом другим п. 85.4 ст. 85 ПКУ, за заявою платника податків проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж п’ять робочих днів (п. 82.5 ст. 82 ПКУ).
Закон України № 540: про строки розгляду скарг платників ПДВ у період карантину у разі зупинення реєстрації ПН/РК
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 528.
Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених ст. 56 ПКУ не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Закон України № 786: внесено зміни до ПКУ щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Окремі норми Закону № 786, якими вносяться зміни до ПКУ щодо роботи Електронного кабінету набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування.
Зміни, зокрема, в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів, порядку постановки на облік нерезидентами – платниками податку на прибуток та спрощення ведення обліку фізичними особами – підприємцями набудуть чинності з 01 січня 2021 року.
Зміни, що набули чинності з 08.08.2020, зокрема, передбачають:
► зміну опису підакцизних товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, пального;
► зміни у процедурі проведення перевірок: виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування; на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;
► визначення першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, липень 2020 року,
► зменшення розмірів штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень (було 3 400 гривень);
- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).
Зміни до Закону № 481 передбачають, зокрема, незастосування відповідальності, визначеної окремими нормами ст. 17 Закону № 481, починаючи з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. % (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), при здійсненні виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі, зберігання таких товарів.
Закон № 786 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.08.2020 № 138.
ФОП – платник екологічного податку припиняє діяльність: коли подається остання декларація екологічного податку?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), зокрема, декларація екологічного податку може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Формою податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями, не передбачено проставлення відмітки про подання Декларації за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації.
Отже, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (ФОП), такий платник екологічного податку подає до контролюючих органів останню Декларацію у паперовому вигляді за податковий (звітний) квартал, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного кварталу або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор