 Версія для друку
 Написати листа
Олексій Любченко провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Бельгія в Україні Алексом Ленартсом
Діяльність бельгійських компаній в Україні та заходи Державної податкової служби України у напрямі покращення умов ведення бізнесу обговорили сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Алекс Ленартс.
Олексій Любченко, зокрема, зазначив, що ДПС у рамках своєї компетенції докладає максимум зусиль для забезпечення сприятливих умов для діяльності бізнесу. Так, покращення адміністрування податків та зміна ідеології в роботі з платниками дозволила забезпечити надходження у повному обсязі до бюджету. Більше того, завдяки сумлінності суб’єктів господарювання ДПС вдалося не лише надолужити відставання, допущене за січень-квітень у сумі 11,7 млрд грн, але й перевиконати очікувані показники з надходжень за 10 місяців цього року на 35,9 млрд гривень.
«Сьогодні у нас чимало викликів. Ми реформуємося у рамках єдиної юридичної особи. Моє основне завдання – не провести формальну реформу, а створити потужну та дієздатну структуру, відкриту до платників, готову реагувати на всі виклики. Транспарентну, сучасну та технологічну службу, якою б пишалися і платники, і податківці», – розповів Голова ДПС.
Важливою складовою успішної податкової системи є максимальне задоволення потреб бізнесу через надання електронних послуг. Цифровізація – в пріоритеті, адже можливість дистанційного спілкування з податківцями та змога отримати необхідну інформацію через сервіси податкової є не лише вимогою сьогодення, а й однією з передумов зниження корупційних проявів в суспільстві.
У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Алекс Ленартс відзначив відкритість українських податківців до співпраці та готовність оперативно вирішувати спірні питання у роботі бізнесу, а також важливість дотримання всіма суб’єктами господарювання норм податкового законодавства.
Учасники зустрічі також ознайомилися з експозицією музею ДПС, яка ілюструє все етапи становлення та розвитку податкової служби. Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Алекс Ленартс власноруч залишив відгук про враження від зустрічі та екскурсії в книзі почесних відвідувачів музею.
Олексій Любченко: Річний індикатив з надходжень до бюджету виконано Станом на 24.11.2020 вже виконано річні індикативні показники загального фонду державного бюджету. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко.
Так, до загального фонду державного бюджету надійшло 462,9 млрд гривень. Це перевищує індикативи Мінфіну з надходжень на 2020 рік на 4,6 млрд грен, або на 1,0 %.
«Такі досягнення є прямою демонстрацією ефекту детінізації. Тобто обсяг «тіньових» операцій скорочується, а детінізовану частину ринку займає легальний бізнес, що сплачує податки», - наголосив Олексій Любченко.
Голова ДПС також зазначив, що до виконання додаткових 10% до запланованих показників, публічно озвучених Міністром фінансів України Сергієм Марченком, необхідні надходження ще 14,7 млрд гривень.
«Відповідно до визначених законодавством термінів сплати податків зазначені кошти надійдуть до бюджету вже найближчим часом», - повідомив Олексій Любченко.
Він також підкреслив, що відшкодування ПДВ платникам відбувається без затримки, у визначені законодавством терміни. Так, у листопаді очікується відшкодування ПДВ у сумі 12,5 млрд гривень.
Олексій Любченко: Додаткові надходження забезпечуються за рахунок боротьби з «тіньовими» схемами і вивільнення простору для «білого» легального бізнесу Зміна парадигми у роботі податкової служби продовжує давати свої результати. Виконання у листопаді річного плану з надходжень до бюджету є свідченням ефективної та прогнозованої роботи Державної податкової служби. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко під час засідання Колегії ДПС, яка відбулася сьогодні у режимі відеоконференцзв’язку.
«Спільно з платниками податків ми досягли значного прогресу у виконанні доходної частини бюджету. Річний план виконано. Отже, ми маємо чудову нагоду забезпечити бюджет додатковими коштами, які сьогодні так важливі для нашої країни в умовах коронавірусної кризи. При цьому, наголошую, таких результатів нам вдалося досягти без податкового тиску на бізнес. Додаткові надходження забезпечуються за рахунок боротьби з «тіньовими» схемами і вивільнення простору для «білого» легального бізнесу», – підкреслив Олексій Любченко.
За його словами, на сьогодні ДПС налагоджено повну комунікацію з усіма органами державної влади, які задіяні в питаннях формування та реалізації державної податкової політики. До того ж, усі заходи, які здійснюються податковою службою, спрямовані на покращення умов ведення бізнесу в Україні та поліпшення соціального становища населення.
Під час засідання було проаналізовано стан забезпечення доходної частини бюджету за січень-вересень 2020 року. Так, зростання сукупних надходжень до бюджетів та державних цільових фондів по платежах, які адмініструються ДПС за 9 місяців становили 111,0% (без врахування сплати дивідендів державними компаніями 106,5 відс.). Це випереджає темпи зростання показників економіки: реальний ВВП (9 міс.) – 94,5 відс., індекс споживчих цін (9 міс.) – 102,4 відс., індекс цін виробників (9 міс.) – 95,2 відс., індекс промислової продукції (9 міс.) – 93,0 відс.
Обсяги податкових надходжень у травні – вересні перевищили визначені завдання для ДПС на 38,0 млрд грн. Це дозволило скоротити розрив по всіх надходженнях, які адмініструються в країні (не лише ДПС), з 44,2 млрд грн (за січень – квітень) до 10 млрд грн (за 9 місяців) та до 1,6 млрд грн станом на 01.11.2020. Це крок до фінансової стабільності.
Підтвердженням якісного перевиконання індикативів – є досягнення перевиконання по всіх бюджетоутворюючих платежах: з ПДВ (сальдо) понад індикатив сплачено 25,7 млрд грн; податок та збір на доходи фізичних осіб – +1,1 млрд грн до індикативу; акцизний податок – +1,7 млрд грн до індикативу; податок на прибуток – +0,1 млрд грн до індикативу. Але головний індикатор – це фактичне збільшення надходжень ПДВ порівняно з минулим роком. Вони за січень – жовтень цього року перевищують минулорічний показник ПДВ на 42,5 %.
Одним з головних векторів розвитку економіки на наступні 10 років є цифровізація державних послуг, у тому числі і тих, що надає податкова служба. Саме тому Олексій Любченко акцентував увагу своїх колег на максимальній задоволеності потреб платників податків електронними послугами.
«Цифровізація – це пріоритет. Ми розуміємо, що в умовах карантинного сьогодення потрібно максимально допомогти українському бізнесу вистояти. Можливість простого та зручного звітування та сплати податків, якісний податковий сервіс, ефективне адміністрування податків та готовність податкової служби до надання підтримки та допомоги платникам – ось основні вектори нашої роботи. Адже, незважаючи на складний час, вітчизняний бізнес продовжує сумлінно сплачувати податки. І з нашого боку має бути відповідний зворотний зв’язок у вигляді ефективної та виваженої податкової політики», – наголосив Олексій Любченко.
У свою чергу представники Міністерства фінансів України відзначили високу результативність роботи податкової служби, значний прогрес у впровадженні реформ та підкреслили важливість продовження налагодженої міжвідомчої співпраці.
Так, за словами першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, завдяки ефективній роботі податкової служби з адміністрування податків, наразі держава має кошти на фінансування соціальних гарантій.
Під час Колегії Голова ДПС Олексій Любченко окреслив основні завдання для керівників територіальних органів та структурних підрозділів ДПС щодо успішного завершення поточного року з високими результатами. Основна увага була зосереджена на якісному адмініструванню податків, посиленій аналітичній роботі з податковими правопорушеннями, боротьбі з корупційними проявами.
Євген Олейніков: Наше головне завдання – захистити легальний бізнес від конкуренції з тіньовим Про ефективність роботи ДПС свідчать результати із адміністрування податків: надходження до бюджету вже перевищили річні очікування. На цьому наголосив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час засідання колегії ДПС.
За його словами, зокрема, одним з базових показників для оцінки результатів адміністрування податку на додану вартість визначено податкову ефективність з ПДВ.
«Ми впевнено втримуємо податкову ефективність з ПДВ на рівні, що перевищує показники минулого року. Цей показник дає можливість оцінити результати роботи податкової без впливу таких факторів як інфляція, зміна цін тощо. Це – база і результат у вигляді сплати ПДВ», - підкреслив Євген Олейніков.
Він також зазначив, що важливим є не тільки досягнуті результати в адмініструванні, а й методи, якими вони забезпечені.
«Наразі ДПС забезпечує своєчасне ефективне відшкодування ПДВ платникам. Ми задовольняємо повністю заявку бізнесу на відшкодування, при цьому не знижуючи ефективність контрольно-перевірочної роботи, контролю за відшкодуванням ПДВ. Це важливо не тільки з точки зору підтримки бізнесу, особливо в умовах карантинних обмежень, адже це обігові кошти бізнесу, а й дуже важливо для забезпечення загальної стійкості системи державних фінансів», - наголосив Євген Олейніков.
Заступник Голови ДПС також відзначив ефективність роботи системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних. Так, обсяг початково зупинених податкових накладних у рамках моніторингу складає менше 1,5 % за сумою. Але після надання платниками роз’яснень по проведеним операціям, переважна частина цих накладних ДПС реєструється в адміністративному порядку.
«Це не судове оскарження, а адміністративна процедура, в межах якої податкова оперативно з’ясовує наявність або відсутність ризиків та за відсутності ризиків задовольняє скарги платників податків. Хоча законодавчо службі надано право під час карантину збільшувати терміни розгляду скарг, ми цим правом не користуємось, скарги розглядаються протягом 5 – 10 днів», - зазначив Євген Олейніков.
Загалом з початку року за рішеннями органів податкової служби залишилися незареєстрованими накладні на суму 2,5 млрд грн. З цієї суми більше 50% взагалі не оскаржувались платниками ні до податкових органів, ні до суду. У загальному обсязі надходжень це становить менше 1%, що є свідченням використання системи моніторингу ризиків як ефективного податкового інструменту для протидії зловживань з ПДВ. При цьому з травня 2020 року спостерігається зростання обсягів реалізації, що вже перевищили показники відповідних періодів минулого року.
«Результати забезпечення надходжень до бюджету свідчать: коли ми ефективно працюємо проти тіньової економіки, легальний бізнес збільшує свої обсяги продажу і свої податкові відрахування. Тому наше головне завдання – захистити легальний бізнес від конкуренції з тіньовим», - наголосив Євген Олейніков.
Пресслужба Державної податкової служби України
Наталія Рубан: Завдання аудиторів ДПС – посилення аналітичної роботи та увага на ризикових платників
В умовах обмежених можливостей повноцінної реалізації податкового контролю загальний внесок підрозділів податкового аудиту до бюджету за 9 місяців 2020 року становив 5,2 млрд гривень. Про це повідомила Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан під час засідання колегії ДПС.
За її словами, основний акцент у податкових перевірках було зроблено на повноті декларування та сплати податку на додану вартість та акцизного податку.
Так, грошовими коштами було забезпечено до бюджету 1,8 млрд грн. Також зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 10,8 млрд грн, що упередило несплату податку у майбутньому на 1,9 млрд грн. Крім того, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ та заявлені до відшкодування суми ПДВ на 1,5 млрд гривень.
«Сьогодні аудитори податкової служби працюють у рамках запровадженого карантину. Свою увагу ми зосередили на аналітичній роботі та аналізі ризиків. Наразі здійснюються фактичні перевірки з питань виробництва та обігу підакцизних товарів, документальні перевірки з питань відшкодування ПДВ та за зверненням платника», – наголосила Наталія Рубан.
Одним з актуальних напрямів роботи ДПС є забезпечення проведення перевірок фізичних осіб – підприємців для ліквідації за заявами платників.
Із 1,3 млн ФОПів, які на 1 січня цього року перебувають у стані припинення, без проведення документальних перевірок можливо провести ліквідацію 452 тисяч.
Після зняття з 8 серпня 2020 року мораторію на перевірки з ліквідації, в ДПС активізовано роботу з цього питання.
Пожвавлення цієї роботи має зменшити випадки здебільшого справедливих претензій підприємців до ДПС у зв’язку зі складнощами закриття їх діяльності.
Особлива увага також приділяється викриттю схем з легалізації злочинних доходів. Так, за 9 місяців 2020 року виявлено 2659 підозрілих фінансових операцій, інформацію щодо яких надалі передано до Державної служби фінансового моніторингу.
«Важливий напрям роботи підрозділів по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом – це проведення аналітичних досліджень на основі наданих матеріалів правоохоронними органами та інформації підрозділів податкової служби, документування фактів, формування висновків та подальша передача для розслідування в рамках кримінальних проваджень», – розповіла Наталія Рубан.
Протягом січня-вересня 2020 року було проведено 1064 аналітичних дослідження, з яких 25% (261) – з власної ініціативи податківців, 75% (803) – за інформацією від правоохоронних органів.
Така статистика свідчить про значну активність роботи, в основному, завдяки посиленню взаємодії з правоохоронними органами.
За результатами розгляду складених досліджень до ЄРДР внесено відомості про вчинення 281 кримінального правопорушення на суму 5,6 млрд гривень.
Пресслужба Державної податкової служби України
З початку 2020 року на користь держави вирішено 320 судових справ Станом на 01 листопада 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 5 978 справ різних категорій на загальну суму 14,5 млрд гривень.
Із розглянутих судами з початку поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 864 справи на загальну суму 3,4 млрд гривень.
«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 3 128 таких справ на суму 8,2 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 320 справ на суму 625 млн гривень», - повідомив начальник управління правової роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Адміністрування єдиного внеску. Своєчасна сплата та погашення заборгованості з єдиного внеску. Наслідки у разі несплати боргу» Днями за організацією Нікопольського відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Адміністрування єдиного внеску. Своєчасна сплата та погашення заборгованості з єдиного внеску. Наслідки у разі несплати боргу». На запитання відповідав фахівець відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Людмила Єлагіна.
Питання 1.Чи необхідно фізособі сплачувати ЄСВ як ФОП, якщо вона є найманим працівником на підприємстві?
Відповідь. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13.05.2020 р. № 592-IX (далі – Закон № 592) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі – Закон № 2464). Зокрема, ст. 4 доповнено частиною шостою, де зазначено, що якщо фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Питання 2. Хто є відповідальним за подання звіту та сплату ЄВ (у тому числі за найманих працівників) у разі смерті страхувальника – ФОП або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?
Відповідь. Нормами Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, не визначено осіб, які можуть нести зобов’язання з нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), а також подання звітності після смерті фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Водночас у разі наявності сум недоїмки після смерті фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, такі суми підлягають списанню у разі відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Питання 3. Чи має право найманий працівник самостійно провести сплату ЄВ з метою отримання допомоги по безробіттю?
Відповідь. Частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).
Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄВ нарахований.
ЄВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9 Закону № 2464).
Таким чином, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄВ.
Питання 4. Яким чином роботодавець нараховує ЄВ, якщо найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився?
Відповідь: Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Дніпропетровські підприємці перерахували до бюджетів усіх рівнів понад 660 мільйонів гривень «екоподатку» За січень – жовтень 2020 року суб’єкти господарювання Дніпропетровського регіону перерахували 660,6 млн грн, що на 10,4 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
«Станом на 01 листопада 2020 року кількість платників екологічного податку складає 3696. У порівнянні з відповідним періодом їх кількість збільшилась на 396. Показник збільшення досягнуто завдяки комплексному підходу щодо залучення суб’єктів господарювання різних галузей економіки до сплати екологічного податку», - зазначила начальник управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, залучені платники по наступних категоріях:
- що здійснюють зберігання зерна;
- що здійснюють викиди шляхом спалення різних видів палива;
- яким передано відходи у межах Дніпропетровської області згідно декларації за 2019 рік;
- ті, що здійснюють реалізацію пального через нелегальні АЗС.
З початку року податкова служба надала 4 млн адміністративних послуг У січні – жовтні 2020 року Державна податкова служба надала майже 4 млн адміністративних послуг платникам податків.
Найбільш запитуваними серед 126 адміністративних послуг, які надає податкова, стали, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – жовтня було надано 1,1 млн таких послуг.
Понад 1,1 млн платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано майже 294,3 тис. таких довідок.
Крім того, з початку 2020 року було зареєстровано 293,9 тис. платників єдиного податку та надано понад 279,6 витягів з реєстру платників єдиного податку.
Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. У січні – жовтні надано 253,7 тис. таких послуг.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). За січень – жовтень 2020 року фахівцями Контакт-центру надано понад 136,4 тис. консультацій із зазначених питань.
Податковою службою України запущено свій Telegram-канал Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України запустила свій Telegram-канал.
Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі.
Що ж цікавого запропоновано?
Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov ua .
Який порядок та термін реєстрації ПРРО? Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Більше інформації можна отримати на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія 109.24).
Яким чином в ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту? Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що в програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.
При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.
Більше інформації можна отримати на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія 109.24).
Платник отримує довідку про стан розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв'язку з впровадженням електронних сервісів для платників Порядком, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. № 422 передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.
З метою реалізації вимог ст. 42-1 Податкового Кодексу України в ITC «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання Витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі - Витяг).
Платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі - Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету. Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203». Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
ТОП – 10 найбільших переглядів відкритих даних Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435806.html повідомила наступне.
Державна податкова служба України проаналізувала станом на 01.10.2020 перегляд наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних.
На сьогодні ДПС оновлює 50 наборів даних у формі відкритих даних з різною періодичністю: щоденно, щомісячно, щоквартально, протягом трьох робочих днів після внесення змін.
Із вказаної кількості наборів даних до ТОП – 10 найбільших переглядів увійшли такі набори даних:
- Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним – 4 021 перегляд;
- Реєстр платників єдиного податку – 2 317 переглядів;
- Реєстр платників податку на додану вартість – 1 953 перегляди;
- Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, - 1 185 переглядів;
- Реєстр неприбуткових організацій – 799 переглядів;
- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 677 переглядів;
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 665 переглядів;
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами – 613 переглядів;
- Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 601перегляд;
- Єдиний державний реєстр місць зберігання – 204 перегляди.
Таким чином, отримувати інформацію з наборів даних є зручним та швидким способом та не потребує витрачання додаткового часу на написання запитів та чекання відповіді.
Просимо усіх зацікавлених осіб використовувати набори даних у формі відкритих даних, які оновлюються на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС.
Довідково:
Аналіз наборів даних проводився на підставі даних Порталу відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних з розділу «Статистика переглядів», який розміщений для кожного набору даних.
Реєстрація програмного РРО – швидко та просто Зареєструвати програмний РРО можна швидко та просто. Відповідний відеоурок розроблено Державною податковою службою України.
Для початку роботи з програмним РРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. ДПС такі ключі видає безкоштовно.
Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. Це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
Детально ознайомитися з процедурою реєстрацією ПРРО можна у відеоуроці (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html).
Шановні платники! На період карантину користуйтеся дистанційним форматом спілкування та електронними сервісами ДПС! Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до податкових органів.
Для комфорту, економії часу, особливо для власної безпеки під час дії карантину, використання дистанційних комунікацій є найбільш раціональним. Тому особливу роль у доведенні інформації до платника сьогодні виконує Інтернет.
Офіційними джерелами інформації у мережі Інтернет для суспільства є вебпортал «Державна податкова служба України» та субсайти територіальних органів ДПС областей, зокрема субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» (далі – субсайт). На субсайті (http://dp.tax.gov.ua) розміщується актуальна, щоденно поновлювана та важлива інформація для платників податків.
В умовах дії карантину залишається актуальним також максимальне використання електронних сервісів Державної податкової служби України, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини в рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко» Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна в рамках реалізації експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «є Малятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.
Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Договір про визнання електронних документів Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.
Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.
У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.
Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.
Електронні сервіси ДПС для громадян Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що громадяни можуть використовувати електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет», який надає можливість:
- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Банківський сервіс з приймання безконтактних платежів на смартфон інтегрується з сервісом ДПС У рамках Меморандуму про співпрацю, укладеного між Державною податковою службою України і компанією Visa, та за підтримки Ощадбанку, здійснюється інтеграція сервісу ОщадPAY з безкоштовним програмним рішенням «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та з АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Єдине вікно подання електронної звітності).
Мобільний додаток ОщадPAY можна буде використовувати під час проведення розрахункової операції з використанням смартфону, на який встановлено ПРРО. Для цього смартфон має підтримувати операційну систему Android. Додаток дає можливість здійснювати розрахунок за отримані товари (послуги) за допомогою безконтактних платежів.
Отримати більше інформації та зареєструватись в ОщадPAY можна за посиланням: https://www.oschadbank.ua/ua/oschadpay
Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПC України за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates проінформував про наступне.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Для початку використання нового передового сервісу Вам необхідно завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Додатково, усім клієнтам Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС рекомендуємо до перегляду Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом. Також детальний опис по роботі нового сервісу, та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.
Увага! Інформаційно-довідковий департамент ДПС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (за винятком фізичних осіб – підприємців для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій).
Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район протягом року: чи потрібно уточнювати дані з транспортного податку? Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, зі змінами та доповненнями, перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема у разі зміни місцезнаходження або найменування власників – юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів.
Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму транспортного податку (податок) станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи норми п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку у іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником податку – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання декларації (після 20 лютого звітного року), платником податку – юридичною особою подається декларація з типом«Уточнююча».
Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п. 267.6.4 п. 267.6. ст. 267 ПКУ.
У разі закінчення терміну дії ліцензії на оптову торгівлю алкоголем, необхідно придбати нову ліцензію для реалізації залишків оптової партії алкогольних напоїв
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що імпорт і оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин)може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Порядок видачі ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначений ст. 15 Закону № 481.
Для реалізації залишків алкогольних напоїв після закінчення терміну дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями суб’єктам господарювання необхідно придбавати ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями на наступний термін або ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями для реалізації алкогольної продукції кінцевому споживачу в межах терміну придатності.
Порядок врахування у реєстраційній сумі сум ПДВ за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 2001. 3 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).
SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:
● сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та
● сумами ПДВ, зазначеними платником ПДВ в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.
Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.
Отже, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких податкових накладних, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.
Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, та розрахункової суми(SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних.
Внесено зміни до переліків товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 17.11.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1112 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1112).
Постановою № 1112 передбачено розширення Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Перелік № 224) та Переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України (далі – Перелік № 225), затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року відповідно № 224 і 225.
Так, розділ «Системи постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224 та«Системи постачання медичних газів» Переліку № 225 доповнюється новою позицією «7311 00 Ємності для стиснених або скраплених газів»
Отже, з 17.11.2020 операції з постачання цих товарів на території України, а також ввезення їх у режимі імпорту звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину.
Постанова № 1112 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 17.11.2020 № 223.
В спеціалізоване клієнтськє програмне забезпечення внесено зміни
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що внесено зміни (версія 1.28.21.0) (станом на 16.11.2020) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.21.0) (станом на 16.11.2020):
Нові версії документів:
З метою приведення інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС з формування, приймання та обробки документів засобами телекомунікаційного зв’язку у відповідність до положень Податкового кодексу України додано:
F/J 1491402 – Повідомлення про припинення електронного документообігу.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Законодавством не встановлено вимог щодо наявності в реєстраційних даних платника певних КВЕД для отримання ліцензії на зберігання пального
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок видачі та анулювання ліцензій, зокрема, на зберігання пального врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Ліцензія на зберігання пального видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої, зокрема, додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).
Відповідно до розділу 1 Наказу № 457 КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків.
Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Відповідно до частини першої ст. 19 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Водночас, види економічної діяльності на основі КВЕД є обов’язковими для:
► зазначення їх у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування у разі обрання суб’єктом господарювання першої-третьої групи платника єдиного податку (п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України);
► визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (п. 3 Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237) тощо.
При цьому, Законом № 481 не встановлені вимоги щодо наявності в реєстраційних даних суб’єкта господарювання певних КВЕД для отримання ліцензії на зберігання пального.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток підприємств (податок), у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Норми встановлені п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених п.п. 2 п. 44 підрозділ 4 розділу XX ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.
Таким чином, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника здається в оренду: оподаткування податком на нерухомість
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми визначені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Таким чином, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.
Закон України № 466: розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, чітко визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації. Цю звітність до контролюючих органів подають:
► державні унітарні підприємства та їх об’єднання, визначені ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185 (далі – Закон № 185);
► господарські організації, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначені ст. 11 Закону № 185, а саме:
• державні керуючі холдингові компанії;
• господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;
• господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків та інші) (п.п. «в» пункту 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 в редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавства» (далі – Закон № 465)).
Обов’язковим додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та його невід’ємною частиною є фінансова звітність відповідного платника.
Вищезазначені зміни, внесені до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України набрали чинності з 23.05.2020, зміни до п.п. «в» п. 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 набрали чинності 27.02.2020.
До уваги платників єдиного внеску!
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23, премія – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.
Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 виробничими є премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Виробничі премії, виплачують за фактично відпрацьований час.
У разі, якщо найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі премії в розмірі меншому мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Про сплату земельного податку юрособою – власником нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних та землекористувачів.
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав (статті 125, 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).
Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).
Джерело забруднення знаходиться в одному районі міста, а платник - на податковому обліку в іншому районі міста: куди подається декларація екологічного податку?
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.
Норми встановлені п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ.
Водночас, п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку (далі – Декларація) за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).
Якщо місце подання податкових Декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, то подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових Декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).
Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова Декларація за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:
► або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів;
► або за місцем свого перебування на податковому обліку.
При цьому, якщо Декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку.
Закон України № 466 змінив правила оподаткування ПДФО операцій з продажу рухомого майна
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, внесено зміни до порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна.
Так, п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що як виняток із положень п. 173.1 т. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 %.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується ПДФО, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 18 %.
Крім того, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою ПДФО 5%.
Платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на обліку в контролюючих органах повинні перебувати договори правління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.
Норми встановлені п. 64.6 ст. 64 ПКУ.
Згідно з п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування ПДВ платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Норми п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.
Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів управління майном та процедури реєстрації їх платниками ПДВ визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130).
Підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання відповідного пакету документів (п. 3.5 розділу III Порядку № 1588).
Управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за ф. № 1-ОПП, копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим) (п. 4.7 розділу IV Порядку № 1588).
Документи повертаються контролюючим органом управителю майна, якщо до заяви за ф. № 1-ОПП не буде додано реєстраційну заяву платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовить у реєстрації договору як платника ПДВ (п. 4.11 розділу IV Порядку № 1588).
Управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності. Цей номер є також індивідуальним податковим номером платника ПДВ для особи – управителя майна.
Для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під чає виконання декількох договорів управління майном, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів (абзац другий п.п. 3 п. 1.6 розділу І Положення № 1130).
Згідно з п. 181.1 ст. 181 ПКУ особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ).
Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).
Виходячи із зазначеного, платником ПДВ в обов’язковому порядку має бути зареєстрована особа – управитель майна для ведення окремого податкового обліку ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій (пов’язаних з використанням майна) з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ).
При виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією така організація зобов’язана утримати податок з доходів нерезидента
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 -–141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Норми встановлені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.
Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.
Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.
До уваги платників – власників нерухомості!
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Законодавством не передбачено обов’язку розміщення в місці торгівлі оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів) не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 545).
До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб – підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.
Єдиний реєстр ліцензіатів розміщується на офіційному вебсайті ДПС.
Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 9 Порядку № 545).
Чинним законодавством не передбачено обов’язку розміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі.
За видобування підземних вод (прісної або мінеральної) суб’єкт господарювання сплачує рентну плату
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Норми встановлені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.
Сума списаної заборгованості на користь ФОП на загальній системі оподаткування відображається юрособою в ф. №1ДФ
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, дохід, виплачений самозайнятої особі відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «157».
Отже, сума списаної юридичною особою заборгованості на користь ФОП на загальній системі оподаткування, за якою минув строк позовної давності, є доходом такої ФОП.
При цьому, юридична особа суму списаної заборгованості на користь фізичної особи – підприємця у податковому розрахунок за ф. 1ДФ відображає під ознакою доходу «157».
Порядок оновлення інформації в контролюючому органі у разі зміни облікових даних самозайнятих осіб
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
► інформація органів державної реєстрації;
► документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Згідно з п. 1.5 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком № 1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
Пунктом 9.2 розділу ІХ Порядку № 1588 визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».
Отже, стосовно фізичних осіб – підприємців інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.
Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП.
Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади (п. 9.5 розділу ІХ Порядку № 1588).
Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо фізичних осіб – підприємців контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 9.6 розділу ІХ Порядку № 1588).
Працівник не може бути допущеним до роботи без укладення трудового договору
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що статтею 24 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) встановлено: працівник не може бути допущеним до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого органу та без подання до органу податкової служби Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), форма і порядок подання якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413).
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства чи фізична особа – роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП).
Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, та строковим, що укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін або на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Трудові відносини між громадянином, який наймається на роботу, та роботодавцем (юридичною або фізичною особою – підприємцем) оформлюються у письмовій формі.
При укладенні трудового договору з працівником може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю, тобто обмеження трудових прав у тому числі на оплату праці, на соціальний захист тощо не допускається.
Нагадуємо, що Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату єдиного внеску з метою отримання допомоги по безробіттю
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).
Норми встановлені частиною 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 ст. 9 Закону № 2464).
Отже, найманий працівник з метою отримання допомоги по безробіттю не має можливості самостійно провести сплату єдиного внеску.
Оплата вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включається до податкової знижки
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Відповідно до ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Нікопольський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Версія для друку
Написати листа
|