www.nikopol-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Субота, 5 грудня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Нікопольський район >> Нікопольська ОДПІ інформує
У ДПС відбувся онлайн семінар з управління змінами в рамках переходу до єдиної юридичної особи
Версія для друку Написати листа
У ДПС відбувся онлайн семінар з управління змінами в рамках переходу до єдиної юридичної особи

Темою чергового онлайн семінару з управління змінами, який відбувся в ДПС за участі Голови ДПС Олексія Любченка, його заступників Наталії Рубан, Михайла Тітарчука, Євгена Олейнікова та Наталії Калєніченко та експертів Офісу технічної допомоги Мінфіну США Феріса Фінка, Філа Бренда та Дона Мейнворінга, стало впровадження єдиної юридичної особи. Учасники обговорили переваги функціонування ДПС в нових умовах та методики управління змінами, які податкова служба впроваджує у свою діяльність.
«Ми маємо чудову нагоду обговорити механізм впровадження єдиної юридичної особи ДПС та донести своє бачення оновленої податкової сервісної служби. Ми зацікавленні у створенні дієвого державного органу і до процесу реформування залучаємо кваліфікованих міжнародних експертів. Впевнений, що завдяки досвіду наших колег ми зможемо ефективно управляти змінами, що призведе до результативних та позитивних перетворень в роботі всієї структури», – наголосив Голова ДПС Олексій Любченко.
За його словами, завдяки впровадженню нового механізму, ДПС отримає можливість централізованої розробки політики відомства, уніфікованого організаційного спрямування, стратегічного і оперативного планування та дослідження дотримання законодавства. Також буде посилено нагляд центрального апарату за функціональними напрямами та застосовано концепцію делегування повноважень для прийняття рішень.

Надходження ЄСВ за вісім місяців 2020 року на 287,6 млн гривень перевищили минулорічний показник
Надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом січня – серпня 2020 року від платників податків Дніпропетровщини склали 10 млрд 664,4 млн гривень.
«Цей показник на 287,6 млн гривень перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період. Фактичні надходження єдиного внеску протягом серпня 2020 року склали 1 млрд 299 млн гривень», - прокоментувала начальник управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Станом на 01 вересня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 368 тисяч.
Під час засідання «круглого столу» платникам роз'яснили нюанси податкових новацій
Днями в Томаківській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено засідання «круглого столу» на тему «Щодо новацій податкового законодавства, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» для платників спрощеної системи оподаткування.
Платникам єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу) », - зазначила начальник Томаківської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Рибка Руслана.
Також, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Крім того, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ).
Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 грн (60 х 17 грн).
Крім того, платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (до змін така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).
Під час засідання платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.
Податкова знижка для внутрішньо переміщених осіб
Як повідомив заступник начальника Нікопольського відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб, економічного аналізу управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський, громадяни, які вимушені були покинути окуповані території в Україні, мають право скористатися податковою знижкою у разі оренди житла.
Нагадаємо, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, на яку зменшується оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, в результаті чого з бюджету повертається частина сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
Перелік витрат, які включаються до податкової знижки, визначено ст. 166 ПКУ.
З 4 жовтня 2018 року набрав чинності Закон №2530 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України».
Вказаним Законом внесені зміни до ПКУ щодо переліку витрат, які включаються до податкової знижки. А саме, п. 166.3 ПКУ доповнено пп. 166.3.9 такого змісту: «суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:
– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року».

Де знайти інформацію про суб’єктів господарювання, у яких є податковий борг?
На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Крім того, як повідомила начальник Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Міщенко Наталія, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система повідомить інформацію щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
Подання форми № 20-ОПП про об’єкти оподаткування
Як повідомила начальник Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Міщенко Наталія, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з «Порядком обліку платників податків», затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.
Повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
У разі закриття відокремленого підрозділу, такий відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу (п. 8.2 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Так само подаються повідомлення і у разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.
Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування в приватній частині Електронного кабінету.
Нагадаємо, що порядок заповнення ф. № 20-ОПП визначений Пам’яткою для заповнення розділу 3 Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток 10 до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).
Один програмний реєстратор розрахункових операцій можна використовувати одночасно лише на одному пристрої і одним касиром
Начальник Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Міщенко Наталія інформує, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547») з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа» після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано.
Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
Водночас повідомляємо, що чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Первинна процедура реєстрації в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС: чи можливо здійснити через мережу Інтернет?
Начальник Нікопольської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Міщенко Наталія інформує, що первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».
До місцевих бюджетів м. Нікополя та Нікопольського району надійшло майже 8,8 мільйонів гривень податку на нерухомість
За 8 місяців 2020 року до місцевих бюджетів м. Нікополя та Нікопольського району надійшло майже 8,8 мільйонів гривень податку на нерухоме майно. Як повідомив заступник начальника Нікопольського відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб, економічного аналізу управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський, це майже на 1,1 мільйон гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, юридичні особи сплатили 5,9 мільйони гривень, фізичні особи-власники нерухомості перерахували 2,8 мільйони гривень.
Нагадаємо, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток.
При цьому пільгові розміри майна для фізичних осіб, на які не застосовується ставка податку, становлять для квартири чи декількох квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів; для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – 180 кв. метрів.
Звертаємо увагу, що у разі зміни адреси реєстрації (прописки) фізичним особам обов’язково потрібно звернутися до органів ДПС за місцем нової реєстрації та подати заяву за формою 5-ДР.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
До уваги платників податків! 22 вересня 2020 року з 11-00 год. до 12-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел(05667) 6-61-95 на тему: «Новації податкового законодавства. Новації у сфері застосування програмного РРО. Актуальні питання з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Легалізація найманої праці та детінізація заробітної плати. Правильність заповнення платіжних документів.»
На запитання відповідатиме заступник начальника ДПІ у м. Покрові ГУ ДПС у Дніпропетровській області Валентина Піхтіна.

Практикум для платників податків
У Марганецькій ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено практикум (тренінг), головною темою якого стало нові правила застосування РРО та умовами надання податкової знижки.
У рамках практикуму, начальник Марганецької ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Левченко ознайомила присутніх з новаціями податкового законодавства.
Крім того, увага зверталася на питання легалізації заробітної плати, дотримання законодавства про оплату праці та недопущення нарахування заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму.
Не оминули увагою і питання сплати єдиного внеску. Окремо зупинилась на запровадженні нових електронних сервісів ДПС України.
На завершення платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.
Проведено онлайн – зустріч з представниками бізнесу Дніпропетровської області
16.09.2020 за організацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для представників бізнесу Дніпропетровщини – платників податку на додану вартість проведено зустріч в онлайн режимі.
Темою зустрічі вже традиційно є зупинення реєстрації податкових накладних та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість.
Захід відбувався за організації відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно - розпорядчего управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області та за участі начальника відділу досудового врегулювання спорів управління правової роботи ГУ ДПС Кабака Сергія, головного державного ревізора-інспектора відділу аналітики податкових ризиків управління податкового адміністрування ГУ ДПС Кушпєлєвої Тетяни та представників бізнесу Дніпропетровської області.
Про повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість повідомив Кабак Сергій. Особливу увагу приділено алгоритму дій платника ПДВ у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування.
Про окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» доповіла Кушпєлєва Тетяна.
Енергійне спілкування під час проведення зустрічі підтверджує, що тема заходу є актуальною і важливою. Конструктивний діалог у процесі обговорювання питань, які турбують платників під час реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, свідчить про необхідність проведення таких заходів у подальшому.
По завершенню онлайн-зустрічі присутні подякували фахівцям ГУ ДПС за важливу інформацію, яка стане їм у нагоді.
Відбулось засідання Громадської ради
17 вересня 2020 року відбулось засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада).
Під час засідання розглянуті організаційні питання, а саме: зміни у складі Громадської ради, переобрання секретаря, затвердження Плану роботи Громадської ради та інші.
Крім того, заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осипова Манушак розповіла членам Громадської ради про проведення зустрічей, на яких розглядаються питання щодо механізму зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог постанови Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
Вирішено низку інших питань стосовно діяльності Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини в рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»
Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна в рамках реалізації експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.
Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Договір про визнання електронних документів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.
Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.
У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.
Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.
Електронні сервіси ДПС для громадян
Громадяни можуть використовувати електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет», який надає можливість:
- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Повідомити про порушення податкового законодавства можна на електронну скриньку
Державна податкова служба України звертає увагу громадян на можливість подання скарги про порушення податкового законодавства в електронному вигляді. На адресу idd@tax.gov.ua можна надсилати інформацію (скаргу), зокрема, про:
- проведення розрахунків без застосування РРО – чек РРО не видано;
- відсутність інформації про виданий чек РРО в Електронному кабінеті ДПС;
- продаж підакцизних товарів (алкогольні напої та/або тютюнові вироби) з ознаками підробки, відсутність акцизних марок, відсутність інформації про акцизні марки в інформаційних системах;
- продаж підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби та пальне) без наявності відповідних ліцензій;
- використання неоформленої найманої праці.
За результатами розгляду наданої інформації (скарги) органами ДПС для усунення порушень будуть вжиті до суб’єктів господарювання – порушників контрольно-перевірочні заходи.
Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПC України за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates проінформував про наступне.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Для початку використання нового передового сервісу Вам необхідно завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Додатково, усім клієнтам Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС рекомендуємо до перегляду Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом. Також детальний опис по роботі нового сервісу, та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.
Увага! Інформаційно-довідковий департамент ДПС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (за винятком фізичних осіб – підприємців для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій).
Внесено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.09.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2020 за № 723/35006 (далі – Наказ № 261).
Зміни внесені Наказом № 261 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок), з метою спрощення обміну електронними документами з контролюючими органами.
Наказом № 261 встановлено, що договори про визнання електронних документів, які на день набрання чинності Наказом № 261 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 5 розділу III Порядку, затвердженого Наказом № 261.
Розділом ІІ Порядку визначено, що суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД), які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Згідно з розділом III Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати приєднання до Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до Порядку.
Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.
Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.
У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору в Електронний кабінет або на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, із зазначенням дати припинення за формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Наказ № 261 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.08.2020 № 63.
Порядок інформаційної взаємодії органів ДПС та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2020 № 217 затверджено Порядок інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, який набирає чинності 31 січня 2021 року.
Наказ № 217 опубліковано в Офіційному віснику України від 31.07.2020 № 59 та оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74694.html.
Документ врегульовує механізм інформаційної взаємодії при формуванні органами ДПС інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, перевірці таких інкасових доручень (розпоряджень) Казначейством та/або його територіальними органами, їх транспортуванні до банків платників з використанням телекомунікаційних мереж з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, а також при виконанні (частковому виконанні) або невиконанні банками платників таких документів тощо.
Запровадження такої інформаційної взаємодії дозволить оптимізувати процедуру доставки електронних інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників, підвищити ефективність використання робочого часу державних службовців, а також зменшити витрати бюджетних коштів та часу, необхідних на доставку відповідних документів у паперовому вигляді.
Для забезпечення своєчасної реалізації норм наказу № 217 повідомляємо про необхідність проведення робіт, пов’язаних зі створенням (доопрацюванням) зацікавленими сторонами власних програмних продуктів, що будуть використовуватись у визначеній інформаційній взаємодії.
Формати (стандарти) електронних документів та схеми їх контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
Також повідомляємо, що списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснюється відповідно до глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (зі змінами).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/430857.html
Шановні платники податків!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу Нікопольського управління звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так-званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та для недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номером телефону: (0566) 68-70-54.
Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Договір зберігання майна без права зберігача використовувати
майно у господарській діяльності: чи подається повідомлення за ф.
№ 20-ОПП?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідальне зберігання – це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Норми встановлені п.п. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з п. 1 ст. 949 ЦКУ зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.
Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (п. 1 ст. 937 ЦКУ).
При цьому зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (п. 1 ст. 944 ЦКУ).
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ, зокрема, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Відповідно до п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір згідно з яким один суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається за такими правилами:
► суб’єкт господарювання – поклажодавець у повідомленні за ф. № 20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця – лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у повідомленні зазначаються як один об’єкт – «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка – «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП проставляється ознака «3 тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування, керуючись п. 8.5 розділу VIIІ Порядку № 1588;
► суб’єкт господарювання – зберігач надає у повідомленні за ф. № 20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище).
Для фізичних осіб ПКУ встановлені пільги щодо сплати земельного податку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
► особи з інвалідністю першої і другої групи;
► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
► пенсіонери (за віком);
► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами;
► фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Про термін, протягом якого комісією центрального рівня розглядається скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нформує, що відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), приймає одне з таких рішень:
► задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);
► залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
Підпунктом 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).
Про перехід на спрощену систему оподаткування для платників єдиного податку першої – третьої груп
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України проінформувала про оприлюднення проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544».
Так, на офіційному web-порталі ДПС України (www.tax.gov.ua) у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» розділу «Діяльність»розміщено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544» (далі – проєкт наказу).
Проєкт наказу розроблено з метою реалізації вимог законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», та від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».
Основною метою підготовки проєкту наказу є приведення у відповідність із положеннями Податкового кодексу України форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2020-rik/74762.html?fbclid=IwAR1QOhTdpVnmkKmvwmdgGGoH2HA4Zib76mNhwehSMaF9
Роз’яснення щодо продажу акцизних марок підприємствам-імпортерам
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/433154.htmlповідомила, що відповідно до вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03 грудня 2019 року № 318-IX), імпорт і оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Статтею 226 Податкового кодексу України визначено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Враховуючи викладене та те, що початковим етапом для здійснення імпортування на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів є отримання підприємством-імпортером марок акцизного податку, продаж марок акцизного податку підприємствам-імпортерам з 01.07.2020 здійснюється лише за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
У разі надання будівлі сільськогосподарського призначення в оренду сільгоспвиробник сплачує податок на нерухомість
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.
До уваги платників ПДВ – імпортерів!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до підрозділу 3 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», тимчасово, з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному п.п. 10 п. 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.
Для забезпечення виконання підрозділу 3 розділу ХХ ПКУ податковий вексель не підлягає підтвердженню банком шляхом авалю.
Штрафні санкції та пеня, у разі порушення податкового законодавства протягом дії карантину, не застосовуються
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
► порушення вимог законодавства в частині:
● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Трансфертне ціноутворення: разом із звітом подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» із змінами, який набрав чинності з 23.05.2020, запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення.
Так, відповідно до оновленого п.п. 39.4.2 п.39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п.39.4 ст. 39 ПКУ визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України. Дане повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) має містити:
► дані щодо материнської компанії;
► дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником МНК на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;
► дату останнього для фінансового року для консолідованої звітності;
► інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу МГК за рік, що передує звітному.
Звертаємо увагу, що відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків повідомлення про участь у МГК – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.
Граничний термін сплати ПДФО та військового збору за результатами декларування - 30 вересня 2020 року
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» останнім днем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та особами, які провадять незалежну професійну діяльність є 30 вересня 2020 року.
Нагадаємо, що платникам податку, які подали декларації та визначили до сплати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, необхідно сплачувати їх за наступними кодами платежів:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів: пояснення подає продавець
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
► номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
► критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ;
► пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.
Закон України № 466: про зміну критерія щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» із змінами збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року.
Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».
Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень).
Збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 01.09.2020: на які показники впливає?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.09.2020 набрав чинності Закон України від 25.08.2020 № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 822).
Законом № 822 встановлено, що з 01 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі – 5 000 грн, у погодинному розмірі – 29,20 гривень.
Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, підвищується:
- мінімальний розмір єдиного внеску з заробітної плати та доходів фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 % до бази нарахування. Тобто, з 01.09.2020 року єдиний внесок становить 1 100 грн (5 000 х 22%);
- максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок до 75 000 грн;
- мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства. Цей розмір становить 1 250 мінімальних зарплат, виходячи із ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.
Водночас, показники, які відповідно до Податкового кодексу України, залежать від мінімальної зарплати, встановленої станом на 01 січня поточного року, залишаться незмінними, а саме:
► розмір податкової соціальної пільги;
► граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;
► граничний розмір добових;
► сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;
► сума нецільової благодійної допомоги;
► ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
► ставки єдиного податку:
1) для платників єдиного податку 1 групи – до 210,20 грн (до 10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року);
2) для платників єдиного податку 2 групи – до 944,60 грн (до 20 % від мінімальної зарплати на 01 січня 2020 року).
Нагадуємо, що Закон № 822 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2020 № 157.
Договір комісії: про визначення операції з придбавання товару у нерезидента контрольованою
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відносини, що виникають за договором комісії, регулюються положеннями статей 1011 – 1028 Цивільного кодексу України від 16 січня 2001 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Так, відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ст. 1013 ЦКУ).
Відповідно до ст. 1014 ЦКУ комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.
Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).
Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони набирають чинності з 01 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, якщо обсяг господарських операцій з купівлі товарів у нерезидента за договором комісії між комісіонером – резидентом та комітентом – резидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та річний дохід покупця – резидента (комітента) від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то такі операції визнаються контрольованими за умови відповідності положенням п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
При цьому, операції з продажу товарів між нерезидентом – продавцем та покупцем – резидентом (комітентом) підпадають під визначення контрольованих (якщо досягнуто критерії, встановлені п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ) у випадку коли:
► господарські операції здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами;
► господарські операції здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
► господарські операції здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
У цьому випадку покупець – резидент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.
Нагадуємо, що відповідно до п. 1 розділу І Порядку складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що електронні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) (далі – електронний рахунок) відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДПС надсилає Державному казначейству України не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником ПДВ.
Норми визначені п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дата реєстрації його платником ПДВ.
Пунктом 7 Порядку № 569 встановлено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ (п. 8 Порядку № 569).
Відповідно до п. 4.1 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі – Положення № 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розділу III Положення № 1130.
У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ пов’язаної зі зміною адміністративного району статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ (п. 4.2 розділу IV Положення № 1130).
Отже, у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаною зі зміною адміністративного району, номер рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ не змінюється.
Платіжне доручення для перерахування коштів за ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами: заповнення поля «Призначення платежу»
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення при сплаті податків і зборів визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666, зокрема, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
◄ у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
◄ у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
◄ у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
◄ у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;
◄ у полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються;
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Коди видів сплати визначено у додатку до Порядку № 666, зокрема, для сплати суми податків і зборів/єдиного внеску визначено код 101.
Приклад заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2020 рік: «*;101;код платника;сплата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2020 рік;;;».
До уваги платників рентної плати за користування надрами!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/433604.htmlповідомила наступне.
Відповідно до пункту 252.20 статті 252 Податкового кодексу України податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза за ІІІ квартал 2020 року обчислюються:
● 12,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США;
● 11,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США.
Скасування реєстрації РРО. Які дії суб’єкта господарювання?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО) за формою № 4-РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.
У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за ф. № 6-РРО, наведеною у додатку 6 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою), в Електронному кабінеті.
Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО, проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З детальною інформацією щодо порядку застосування програмних РРО можна ознайомитись https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/
Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2019 року?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2020 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2019 року платникам не надається.
Зміни об’єкта оподаткування, що призвели до збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з плати за землю: необхідно подати декларацію
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Норми встановлені п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).
Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ передбачено накладання штрафу за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи викладене, якщо платник плати за землю не подав податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни об’єкта та/або бази оподаткування, які призвели до збільшення або зменшення податкового зобов’язання з плати за землю, до нього застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
Оренда нерухомого (рухомого) майна юрособою у фізособи: чи є база нарахування єдиного внеску?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
При отриманні платником ПДВ квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Норми встановлені п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165).
Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланому Повідомленні.
При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор