Нікопольський район
www.nikopol-rn.dp.gov.ua



Сергій Верланов дав інтерв’ю виданню НВ
Про допомогу бізнесу під час карантину, результати боротьби з махінаціями з ПДВ та про причини медіа-атак на податкову розповів Голова Державної податкової служби у інтерв’ю виданню НВ.
Повний текст читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/zmi/416101.html
Місцевий бюджет Дніпропетровщини за перший квартал 2020 року поповнився на 3 млрд 950 млн гривень ПДФО
Основним бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевого бюджету області.
В умовах, коли країна проводить заходи з викликами пандемії коронавірусу, кошти які надходять до місцевого бюджету області є важелем для цієї боротьби.
За підсумками першого кварталу 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 млрд 950,1 млн грн, що на 642,79 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.
«Сплата податку на доходи фізичних осіб – запорука добробуту держави», - прокоментувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліноговська.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в частині адміністрування ПДВ».
На питання платників відповіла головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Плоха.
Питання 1. Чи застосовується пільга з оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) до операцій з постачання товарів вітчизняного виробництва, які не імпортуються в Україну?
Відповідь: Пільга застосовується до постачання як товарів вітчизняного виробництва, так тих, що ввезені на митну територію України. Головний критерій застосування пільги з оподаткування – зазначення відповідного товару, який постачається, згідно з Переліком, затвердженим постановою №224.
Питання 2. Благодійна організація в період дії карантину планує здійснити постачання товарів в рамках благодійної допомоги. Яким чином визначається обсяг операцій по досягненню якого благодійна організація зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, у розумінні Закону №540?
Відповідь: Для громадських об’єднань та благодійних організацій, які не зареєстровані як платники ПДВ, Законом № 540 запроваджені певні особливості щодо їх реєстрації платниками ПДВ в період дії карантину.
А саме, тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ.
Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
Питання 3. На які саме штрафні санкції щодо порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ не розповсюджується звільнення від відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства в період дії карантину?
Відповідь: Закон № 533 не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності ДПС за:
• неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ;
• несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ
• заниження податкових зобов’язань з ПДВ.
Питання 4 Чи необхідно здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ у випадку коли починаючи з 17 березня 2020 року товар, включений до Переліку № 224, реалізовувався за ставкою 20 відсотків?
Відповідь: Згідно з пунктами 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
У зв’язку з тим, що механізм такого коригування до теперішнього часу не розроблено, для отримання конкретної відповіді з порушеного питання пропонуємо звертатись з детальним описом ситуації до контролюючих органів з запитом на отримання податкової консультації відповідно до статті 52 ПКУ.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості адміністрування податку на прибуток»
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості адміністрування податку на прибуток».
На питання платників відповіла заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Андрейченко.
Питання 1. Хто є платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів?
Відповідь: Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);
- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.
Питання 2. Як оподатковуються податком на прибуток підприємств операції за договорами управління майном?
Відповідь: Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.
Питання 3. Як здійснюється амортизація основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки?
Відповідь: Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.
Питання 4. Чи подають об’єднання співвласників багатоквартирного будинку разом з Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, річний Баланс та Звіт про фінансові результати.
Відповідь: Відповідно до абзацу четвертого п. 46.2 ст. 46 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації (далі - неприбуткові організації), визначені п. 133.4 ст. 133 Кодексу, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Кодексу), та річну фінансову звітність.
Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу неприбутковими організаціями, є додатком до Звіту та є їх невід’ємною частиною.
Так, неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом фінансова звітність, а саме: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст.133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Питання 5. Які особи та яким чином можуть отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій?
Відповідь: Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.
У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру, який містить відомості про неприбуткову організацію визначені п. 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.
Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.
На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»).
Декларування доходів громадянами в умовах карантину
Заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський повідомив, що термін подання річної декларації про майновий стан і доходи подовжено до 01 липня 2020 року.
При цьому, суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено в декларації до сплати, необхідно сплатити до 01 жовтня 2020 року.
Зазначене передбачається Законом України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».
З метою запобігання поширення коронавірусу, запроваджені карантинні заходи. Радимо Вам користуватись дистанційними формами комунікацій і максимально – електронними сервісами ДПС, які розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України.
При направленні податкової декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:
- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;
- отримати відомості про доходи за минулий рік з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- на основі отриманих від ДПС у розділі «Вхідні/вихідні документи» даних перейти до заповнення податкової декларації у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».
Отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Про це нагадав заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).
Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.
Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
Новації для платників єдиного податку
Набули чинності норми Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)". Зокрема зазначеним Законом внесено зміни до п. 291.4 Податкового кодексу України. Відповідно до цих змін збільшено обсяг доходів, що дозволяє платникам перебувати фізичним особам підприємцям на єдиному податку.
Так для першої групи «єдинників» встановлено граничний обсяг доходу 1 млн грн замість 300 тис. грн, для другої групи - 5 млн грн замість 1,5 млн грн, для третьої групи – 7 млн грн замість 5 млн гривень.
При цьому Законом № 540 передбачено у 2020 році на проекти рішень, рішення сільських, селищних, міських рад, рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про внесення змін до прийнятого, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, прийняті відповідно до пункту 526 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не поширюється підпункт 4.1.9 пункту 4.1 та пункт 4.5 статті 4, підпункт 12.3.4 пункту 12.3, підпункт 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішень) та пункт 12.5 (у частині строку набрання чинності рішень) статті 12 Податкового кодексу України.
Натомість новим пунктом 52-6 органам місцевого самоврядування у 2020 році надано право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.
Заступник начальника управління - начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський повідомив, що за перший квартал 2020 року від платників Нікопольського регіону надійшло єдиного податку 39,3 млн грн, або 10,1 відсотка від загальної суми надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів, проти аналогічного періоду минулого року надходження збільшились на 2,9 млн грн, або на 7,9 відсотків.
Наявність податкового боргу партнера можна перевірки на електронному сервісі
Для того, щоб перевірити надійність ділових партнерів можна скористатись електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера». Сервіс функціонує на офіційному вебпорталі ДПС. Про це повідомив начальник відділу по роботі з податковим боргом Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Павло Роденко.
Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у контрагента – платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на вебпорталі щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Терміни запровадження нових правил використання РРО
До 1 серпня 2020 року перенесено введення в дію норм законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернативу класичним РРО. Також, до 1 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/ або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.
При цьому надання платних послуг у сфер охорони здоров'я, виключено з зазначеного переліку. Так послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року. Зазначене передбачається Законом України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)». Про це нагадала начальник Нікопольської ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталія Міщенко.
З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, як здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфер охорони здоров'я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
До 1 січня 2021 року продовжено період, протягом якого санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг», будуть застосовуватися у зменшених розмірах, а саме:
10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Також на 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК». До 1 липня 2020 року продовжено термін, відведений Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади на розробку нормативно-правових документів та приведення у відповідність діючих актів з питань застосування РРО.
Шановні платники податків!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу Нікопольського управління звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так-званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та для недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номером телефону: (0566) 68-70-54.
Важлива інформація для платників!
У зв’язку з введенням на Дніпропетровщині надзвичайної ситуації Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників з проханням не відвідувати центри обслуговування платників.
Користуйтесь електронними сервісами ДПС України та субсайтом «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Легальна праця забезпечує соціальні гарантії працівникам
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області закликає роботодавців та найманих працівників дотримуватися законодавства про працю та уникати неофіційних трудових відносин.
Нелегальні трудові відносини та незадекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів, створюють брак коштів для оплати праці вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.
Легальна праця забезпечує офіційно працевлаштованим робітникам «білу» заробітну плату та соціальні гарантії:
-безпечні умови праці,
-регулярну заробітну плату,
-страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (виплата по лікарняних листах),
-страхування від нещасних випадків на виробництві,
-страхування на випадок безробіття.
Тільки легальна праця дасть можливість гідної майбутньої пенсії.
Відсутність належним чином оформлених трудових відносин з найманими працівниками позбавляє роботодавців прав вимагати від працівників належного виконання робіт, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, встановленого режиму роботи та можливості притягнути до відповідальності працівника, який виконав її неякісно.
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області закликає працівників оформляти офіційно трудові відносини з роботодавцями, адже тільки легальна праця забезпечує їм соціальний захист.
Режим роботи Контакт-центру ДПС у період карантину
Контактний центр Державної податкової служби України продовжує надання консультативних послуг платникам податків. Отримати інформаційно-довідкові послуги можна за телефоном 0 800 501 007 з 09.00 до 18.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).
У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».
Також надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що за допомогою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) платники мають змогу отримати відповіді на питання, які їх цікавлять, у будь-який зручний для них час.
Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС або безпосередньо у мережі Інтернет за адресою http://zir.tax.gov.ua/.
Мобільні додатки ЗІР можна безкоштовно завантажити через інтернет-магазини App Store та Google Play.
(За інформацією пресслужби Державної податкової служби України).
У березні кількість планових перевірок скоротилась на 35 %
У поточному році ДПС продовжено курс на скорочення кількості візитів до платників для документального підтвердження ризиків у їх діяльності.
Головними пріоритетами є послаблення тиску на сумлінних платників і посилення контролю за найбільш ризиковими платниками та переміщення фокусу уваги з кількості перевірок на їх якість.
У березні 2020 року проведено 274 планових перевірки, або на 35 відс. менше порівняно з березнем 2019 року (за березень 2019 року – 424); позапланових – 856, або на 31 відс. менше (за березень 2019 року – 1 249); фактичних перевірок – 1 308, або на 8 відс. менше (за березень 2019 року – 1 429).
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.
Враховуючи це, у березні здійснено коригування розділів І та ІІ плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік у частині перенесення документальних планових перевірок, які мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Закону № 533-IX не були розпочаті.
На періоди червень-грудень 2020 року перенесено перевірки 961 платника податків.
24 квітня буде частково обмежено доступ до електронних сервісів
У зв’язку з проведенням обслуговування програмно-технічного комплексу кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС повідомляємо, що 24.04.2020 з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. доступ до електронних сервісів буде частково обмежено.
Просимо вибачення за тимчасові незручності.
(За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України).
У І кварталі податкова служба надала 1,8 млн адміністративних послуг
У січні – березні 2020 року Державна податкова служба надала 1,8 млн адміністративних послуг платникам податків.
Найбільш запитуваними серед 96 адміністративних послуг, які надає податкова, стали, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – березня було надано майже 380,7 тис. таких послуг. Понад 801,2 тис. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Звертаємо увагу, що ДПС розроблені відеоуроки для допомоги платникам у користуванні електронними сервісами.
Зокрема, відеоурок присвячений оформленню запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків можна переглянути тут (https://youtu.be/_SKY0auOjSk).
Як подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості можна дізнатись тут (https://youtu.be/g3M1TsVr1S8).
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів працює Саll-центр (0 800 501 007), яким за січень – березень 2020 року надано майже 41,8 тис. консультацій з питань функціонування електронних сервісів та стану обробки електронної звітності.
(За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України).
На 01 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК»
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року.
Звітуємо в «Електронному кабінеті» правильно
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в умовах дії карантину податкову звітність рекомендовано надавати в електронному вигляді, зокрема використовуючи сервіс «Електронний кабінет».
При цьому, за допомогою сервісу «Електронний кабінет» декларування звітності в електронному вигляді виконується тільки в розділі «Введення звітності» у форматі файлу *.XML, який доступний для технічної обробки податкового звіту.
Звертаємо увагу, що Розділ «Листування з ДПС» (документи у форматі файлу *.PDF) для подання електронної звітності не використовується.
Тому електронні документи, що сформовані у розділі «Листування з ДПС» та подані в порушення вимог п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України, вважатимуться неподаними.
Електронні сервіси ДПС для громадян
Для спілкування з податковими органами пропонуємо громадянам використовувати електронний сервіс ДПС: інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет».
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:
- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- доступу до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Сервіс Державної податкової служби України «Пульс»
Інтерактивний сервіс «Пульс» - інструмент двостороннього зв’язку із громадянами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників Державної податкової служби України.
За номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4» та на електронну адресу idd@tax.gov.ua, громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії та бездіяльність, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів.
Заявники протягом 3 робочих днів отримують інформацію щодо результатів розгляду звернень, залишених за телефоном, та вжитих заходів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін розгляду може бути подовжено.
Зауваження та пропозиції щодо роботи сервісу «Пульс» Ви можете надати в електронному вигляді на адресу idd@tax.gov.ua
У І кварталі електронні ключі від ДПС отримали 131 тис. клієнтів
Протягом січня-березня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористалися 131 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано майже 364,2 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Більшість електронних ключів отримали юридичні особи. Так, майже 207,7 тис. ключів отримали 53 тис. юросіб.
Кількість фізичних осіб, які звернулися до ДПС за електронними ключами, складає 77,9 тис. Їм видано 156,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 39,4 тис. клієнтів, з яких 20 тис. – юридичних та 19,4 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 80 тис. сертифікатів.
Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.
Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Звертаємо увагу, що ДПС розроблено низку відеоуроків, в яких роз’яснюється, як правильно користуватися електронними сервісами ДПС. Переглянути відеоуроки можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/.
Відеоуроки доступні також на ютуб-каналі ДПС.
Залишайтеся вдома та користуйтеся електронними сервісами ДПС.
(За інформацією пресслужби Державної податкової служби України).
Декларація ФОП - платника єдиного податку – в Електронному кабінеті
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).
Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів (п. 3 розділу ІІ Порядку № 557).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС
У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».
За січень – березень 2020 року підрозділами податкових перевірок проведено 252 перевірки бізнесу Дніпропетровщини
За січень-березень 2020 року підрозділами податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 252 перевірки.
За результатами цих перевірок донараховано 318,0 млн гривень.
Одним із напрямків контрольно – перевірочної роботи є викриття схем та порушень податкового законодавства. Так, податківцями завершена планова перевірка суб’єкта господарювання, основний вид діяльності якого є виробництво хлібо – булочних виробів. В ході перевірки встановлені порушення податкового законодавства, ведення бухгалтерського обліку, які призвели до завищення адміністративних витрат.
За результатами перевірки підприємством до бюджету сплачено понад 650 тис гривень.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533 – IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» проведення перевірок призупинено.
Переобладнали транспортний засіб, отримайте податкову знижку!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання).
За результатами такого оцінювання видається:
► сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
► акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Договір управління майном: оподаткування податком на прибуток
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.
Дохід у вигляді одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» не підлягає оподаткуванню ПДФО
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.
Норми встановлені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 172 «Деякі питання забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка», яка застосовується з 01.01.2020, затверджено Порядок забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка» за рахунок коштів державного бюджету (далі – Порядок № 172).
Згідно з п. 3 Порядку № 172 одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» (далі – допомога «пакунок малюка») є одноразовою, безоплатною, безповоротною, адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася дитина, у разі відсутності матері/батька – родичам, опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям або патронатним вихователям новонародженої дитини.
Пунктом 4 Порядку № 172 встановлено, що право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, що народили живонароджену дитину.
Допомога «пакунок малюка» видається його отримувачу при народженні дитини у закладі охорони здоров’я або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати її народження (п. 6 Порядку № 172).
Відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку № 172 контроль за своєчасним та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюється регіональними органами соціального захисту населення, територіальними органами Державної соціальної служби, місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.
Враховуючи викладене, сума допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник ПДФО за рахунок коштів державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню ПДФО.
Визначення платників екологічного податку за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками екоподатку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
► до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;
► здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.
Не є платниками екоподатку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).
Радіочастотний ресурс України: декларування та сплата податкових зобов’язань з рентної плати
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, дорівнює календарному місяцю.
Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
ФОП має право на відпустку та лікарняний
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники єдиного податку І і ІІ груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).
Тобто, якщо підприємець вже сплатив авансовий внесок за місяць, в якому він був на лікарняному, або планує бути у відпустці (наприклад, у разі сплати єдиного податку авансом за квартал), така сума за його заявою зараховується в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку І і ІІ груп здійснюється податковими органами на підставі (п. 295.2 ст. 295 ПКУ):
- заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку;
- заяви щодо періоду щорічної відпустки;
- заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ:
! З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.
! Нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки.
! Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.
! Якщо підприємець в обраний ним період відпустки (вказаний у заяві) хворів і така хвороба тривала 30 і більше календарних днів – він має право відкликати заяву. Але при цьому потрібно встигнути до початку відпустки.
! Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ.
! На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.
Довідково:
Доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).
!На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.
Більш детальніше з інформацією для платників єдиного податку І і ІІ групи можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/415745.html
Про тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 293, відповідно до якого запроваджено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.
Так, тимчасово, до 31 травня 2020 року, надається дозвіл на відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробників спирту етилового виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів.
Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.
До отримання з акцизного складу спирту етилового, що використовується для виробництва дезінфекційних засобів, відповідно до п. 229.1 ст. 229 ПКУ видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 ПКУ. До видачі, обігу, погашення та здійснення протесту такого векселя застосовуються норми п. 229.1 ст. 229 ПКУ.
Податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що буде використаний для виробництва дезінфікуючих засобів, може бути виданий виробниками лікарських засобів, на території яких діють податкові пости, або виробниками продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, місця зберігання спирту яких внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
Відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів дозволяється у кількості, що не перевищує об’єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюється дія абзаців другого – десятого п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 ПКУ.
«Єдинники», не зареєстровані платниками ПДВ, при імпорті товарів сплачують ПДВ без реєстрації
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Норми встановлені п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку (п. 181.2 ст. 181 ПКУ).
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Запроваджено єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 559). Ухвалені Законом № 559 зміни забезпечують створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) через Електронний кабінет. Такий рахунок буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.
Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску має запрацювати з 01.01.2021. До цієї дати Державна казначейська служба України має подбати про його відкриття та оприлюднення реквізитів такого рахунку.
Введення єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань.
Як зазначалось вище, Закон № 559 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (18.04.2020), крім пункту 1 (в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 ПКУ), пункту 2, пункту 3 (в частині коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 351 ПКУ) розділу І Закону № 559, які набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Закон № 559 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 17.04.2020 № 67.
Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 08 квітня 2020 року № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 271), якою внесено зміни до постанови КМУ від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224).
Постановою № 271 викладено у новій редакції назву Постанови № 224, а саме: «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».
Змін зазнав і перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Перелік).
До приміток Переліку додано пункт 3, відповідно до якого, щоб скористатися пільгою з ПДВ та ввізного мита на медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, повинно бути:
► подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення;
або
► подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я України про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Також Постановою № 271 внесено відповідні зміни щодо звільнення від мита, ввізного ПДВ та ПДВ при постачанні на території України засобів, включених до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до наступних постанов КМУ:
◄ від 27 серпня 2008 року № 761 «Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту»;
◄ від 02 жовтня 2013 року № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів»;
◄ від 02 жовтня 2013 року № 754 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro»;
◄ від 02жовтня 2013 року №755 «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують».
Крім того, Постановою № 271 розширено перелік кодів УКТ ЗЕД товарів, які у зв’язку з запровадженим карантином заборонено до вивозу за межі митної території України.
Постанову № 271 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 15.04.2020 № 72.
Закон № 532: які операції звільнено від оподаткування ПДВ
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.04.2020 набрала чинності норма Закону України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі – Закон № 532) щодо надання пільг з податку на додану вартість.
Так Законом № 532 підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 381, відповідно до якого установлено, що тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування ПДВ:
1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;
2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення таких закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПКУ не застосовуються;
3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту, у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них у встановленому законодавством порядку між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1 - 4 цього пункту, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання (передача) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них здійснюється за кошти державного бюджету на виконання відповідних угод (договорів), укладених особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, у межах виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та порядок їх ввезення, постачання і цільового використання, а також розподілу (перерозподілу) між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них відповідно до цього пункту платник ПДВ зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України (постачанні на митній території України) таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також сплатити пеню відповідно до закону.
Повноваження представників контролюючого органу на акцизному складі
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 291.
Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово до 30 квітня 2020 року:
1) Представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства, на якому виробляються спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД):
● здійснює контроль за дотриманням умов денатурації спирту етилового;
● бере учать у складанні Акту денатурації спирту етилового, у якому зазначається об’єм спирту етилового неденатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, який був використаний на виробництво спирту етилового денатурованого, та кількість денатуруючих добавок, які були використані під час денатурації.
2) Представник контролюючого органу на підприємстві, яке виробляє зазначені дезінфекційні засоби:
● бере учать у складанні Акту виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УК ТЗЕД 3808 94 90 00), у якому зазначається об’єм спирту етилового денатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, кількість доданих інгредієнтів та кількість готової продукції.
Якщо фізичною особою не подана декларація за оподатковуваними доходами, які передбачені штрафи?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що, з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається при отриманні:
• доходів від особи, яка не є податковим агентом (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема: - доходи від надання в оренду (лізинг) рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання; - успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, - при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;- тощо;
• доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема: - дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 1043,25 грн.).
• доходів від операцій з інвестиційними активами;
• доходів з іноземних джерел;
• від продажу власної продукції тваринництва, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року) (у 2019 році – 208 650 грн.);
• від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
• сум винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи;
• в інших передбачених Податковим кодексом випадках.
У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації (якщо таке подання є обов’язковим), податковий орган на підставі наявної податкової інформації (зокрема, розрахунку за ф. 1ДФ, поданого податковим агентом, де зазначена сума нарахованого (сплаченого) доходу), за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку (п.п. 54.3.1 ст. 54 ПКУ).
Самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків податковим органом, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).
Згідно з ст. 164 прим.1 КУпАП неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальними правилами податкова декларація про майновий стан і доходи подається в такі граничні строки:
- для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.
- для громадян, які мають право на податкову знижку, декларація подається по 31 грудня 2020 року (включно).
При цьому, звертаємо увагу, що відповідно до змін, запроваджених Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)», громадяни мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року.
Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.
Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.
Нагадуємо про можливість подання декларацій в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.
Які документи необхідно мати, щоб скористатись податковою знижкою при переобладнанні автомобіля на використання біопалива?
Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу, що йому належить, та використовує біопаливо – це біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива, може скористатись правом на податкову знижку (п.п.166.3.7 ст. 166 ПКУ).
Право на отримання податкової знижки підтверджують такі документи:
- документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх отримувача;
- сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
До податкового органу у термін до 31 грудня 2020 року необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Також необхідно подати довідку від роботодавця про отримані у звітному році доходи у вигляді заробітної плати.
Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, разом з декларацією доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.
Нагадуємо про можливість подання декларацій в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.
Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно отримати особистий електронний цифровий підпис, який можна замовити у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.
Для складання декларації необхідно отримати довідку про отримані в 2019 році доходи (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків).
Якщо студент навчається на військовій кафедрі, чи можна отримати податкову знижку?
Платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Однією з складових структури вищої освіти є кафедра військової підготовки, яка проводить підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах сержантського, старшинського, офіцерського або начальницького складу у військових формуваннях (ст. 33 Закону України від 01.07. 2014 № 1556-VІІ «Про вищу освіту).
Військова підготовка проводиться, зокрема, для надання фізичним особам платних послуг у галузі вищої освіти, пов’язаних з військовою підготовкою, для забезпечення реалізації права таких осіб на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності (п. 4 «Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу», затвердженого постановою КМУ від 01.02. 2012 №48).
Отже, платник податку, який навчається на військовій кафедрі навчального закладу, є здобувачем професійної військової освіти, тому має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року на суму витрат, понесених ним на користь закладу освіти за навчання на військовій кафедрі.
Нагадуємо про можливість подання декларацій в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.
Придбали товар у підприємця - платника єдиного податку. Які документи підтверджують придбання?
РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємцями, які відносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (п. 15 ст. 3 Закону № 265).
Отже, підприємець – платник єдиного податку зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.
Нагадаємо, що підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) зобов’язані проводити такі операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням фіскальних звітних чеків.
Платнику ПДВ повернено основні засоби у зв’язку з його виходом із складу засновників. Чи відображати податковий кредит?
Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу).
Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191.ст. 14 ПКУ).
Отже, операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ, і як наслідок, оподатковується на загальних підставах.
До податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (п. 198.1 б) .ст.198 ПКУ).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).
Отже, податковий кредит виникає як у платника ПДВ при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника – платника ПДВ, якщо йому будуть поверненні основні засоби у разі виходу зі складу засновників.
Зміни законодавства: коли не застосовуються штрафні санкції щодо єдиного соціального внеску
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким внесено зміни, зокрема, до частини одинадцятої ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", а саме:
Подовжено до 31 травня 2020 року (раніше було до 30.04.2020) строки тимчасового незастосування штрафних санкцій за так порушення:
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 по 31 березня, з 1 квітня по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року, штраф не застосовується.
До 31 травня 2020 року також подовжено терміни ненарахування платникам єдиного внеску пені, при цьому нарахована пеня за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року підлягає списанню.
Строк служби РРО встановлює виробник
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.
Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 із змінами і доповненнями, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.11).
Податкова знижка на навчання
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що продовжується деклараційна кампанія 2020 року.
Право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу такого платника за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково має бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінам та доповненнями (далі — Закон № 2145).
Крім того, спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є: закони України «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту».
Згідно з п. 5 ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти — надавача послуг і здобувача освіти — отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.
При цьому в договорі про навчання має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Як оподатковуються доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:
- садівництва або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) чи для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні паї, виділені на місцевості, але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- особистого селянського господарства або земельні паї, виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абз.ІІ цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних паїв, які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абз.ІІІ пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто, такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податкову декларацію про майновий стан і доходи, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Звертаємо увагу, що термін подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, відповідно до норм Закону України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виявлення і поширення корона вірусної хвороби» продовжено до 1 липня 2020 року
Звертаємо увагу рієлторів!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно - правові договори про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації у строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №497 «Про затвердження форми Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлторів), про укладені за їх посередництвом цивільно - правові договори (угоди)» (пп.170.1.6 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України).
Податковий розрахунок за базовий звітний період подається протягом
40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України).
Дохід у вигляді виграшу у лотерею: особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Податковим агентом під час нарахування (виплати, надання) на користь платника податку доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 відс., із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Такі податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку за формою №1-ДФ (під ознакою доходу «111»), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.
Зазначена норма визначена п.п164.2.8 п.164.2 ст.164, п.п170.6.1, п.п.170.6.2 п.170.6 ст.170 Податкового кодексу України.
Сектор забезпечення роботи