www.nikopol-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 1 жовтня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Нікопольський район >> Нікопольська ОДПІ інформує
Олексій Любченко обговорив з Анатолієм Кінахом стратегію взаємодії між ДПС та УСПП
Версія для друку Написати листа
Олексій Любченко обговорив з Анатолієм Кінахом стратегію взаємодії між ДПС та УСПП

Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Стратегію взаємодії та актуальні поточні питання обговорили під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко та Президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.
«Конструктивна взаємодія з потужним громадським об’єднанням, у складі якого представники великого, середнього та малого бізнесу, сприятиме реформам податкової сфери у напрямі забезпечення рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку, захисту інтересів держави та чесного бізнесу, удосконалення адміністрування та спрощення сплати податків», – наголосив під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко.
Очільники ДПС та УСПП обговорили питання реформування податкової служби, забезпечення збалансованої податкової політики, яка сприятиме зростанню промислового виробництва в країні, а також підготовку аргументованих пропозицій щодо удосконалення податкового законодавства, спрямованих на досягнення балансу інтересів між бізнесом та державою.
Анатолій Кінах презентував розроблений експертами УСПП спільно з Антикризовою радою громадських організацій програмний документ «Платформа економічного патріотизму (пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет)». В ньому окреслені підходи щодо стимулювання внутрішнього ринку, підтримки експорту вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, реалізації галузевих програм, припинення трудової міграції. Головним пріоритетом на 2020 рік експертами визначено реформування сучасної промислової політики та створення відповідної вертикалі державного менеджменту.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на семінарі з членами ТВ «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області розглядалися питання зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника
Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено семінар-навчання для членів Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Територіальне відділення) та бухгалтерів платників податків, що входять до складу Територіального відділення.
До участі у семінарі-навчанні приєдналися 34 члени Територіального відділення.
Тема семінару «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку».
Семінар відбувся за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорської Вікторії, начальника управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторії та начальника управління комунікацій ГУ ДПС Осипової Манушак.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та питання зупинення податкових накладних/розрахунків коригування є найбільш актуальними для платників. Тож, обговорення зазначених питань стали надзвичайно важливими сьогодні.
Зупинились на питаннях стосовно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок), на повідомленні щодо розблокування зупинених податкових накладних, звернули увагу, зокрема на алгоритм дії платника податку на додану вартість у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування в електронній формі в автоматичному режимі.
Окремо розглянуто деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).
На семінарі-навчанні платникам податку на додану вартість особлива увага акцентована на зупиненні податкових накладних/розрахунків коригування та необхідності дотримання вимог Порядку і якщо якісь дані помилково не було зазначено у Таблиці, подати нову Таблицю, у якій зазначити необхідну інформацію.
У ході он-лайн семінару-навчання податківці активно поспілкувалися з членами Територіального відділення та бухгалтерами платників податків, що входять до складу Територіального відділення, та надали фахові відповіді на питання.
Наприкінці заходу Голова Ради Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова висловила подяку за проінформованість платників, а податківці запропонували і надалі проводити семінари-навчання.
Питання зупинення податкових накладних розглядались на черговому семінарі-навчанні, проведеному у режимі он-лайн Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області
Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено семінар-навчання для представників аграрного бізнесу Дніпропетровщини.
Семінар відбувся за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорської Вікторії, начальника управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторії та начальника управління комунікацій ГУ ДПС Осипової Манушак, а також першого заступника Голови Громадської ради при ГУ ДПС (далі – Громадська рада) Крапивки Михайла, членів Громадської ради – представників комітету аграрного бізнесу та аграріїв області.
Відкрила семінар-навчання начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак.
На семінарі розглядалися найактуальніші питання, пов’язані із процедурою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також деякі особливості заповнення Таблиці даних платника.
Особливу увагу на заході приділено необхідності дотримання платниками ПДВ вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок) та деяким особливостям подання Таблиці даних платника податку (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).
Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія проінформувала присутніх про повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та порядку заповнення Таблиці.
Крім того, на семінарі-навчанні розглянуто алгоритм дії платника ПДВ у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування.
Начальник управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторія звернула увагу присутніх на основні положення Порядку стосовно критеріїв ризиковості платника ПДВ та ризиковості здійснення операцій, а також про ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Захід пройшов у форматі конструктивного та жвавого діалогу з учасниками семінару-навчання, що підтверджує актуальність його тематики.
Присутні отримали фахові відповіді на питання.
Представники бізнесу подякували податківцям за продуктивне спілкування.
Електронний спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи – це безпека здоров’я та економія часу платника
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до завершення деклараційної кампанії 2020 року залишилось менше місяця.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
● особисто або уповноваженою на це особою;
● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації (п. 49.5 ст. 49 ПКУ);
● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Платник ПДФО зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Нагадуємо, що при направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника ПДФО, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Для подання податкових Декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:
1. Отримати електронний ключ, який видається Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими надавачами електронних довірчих послуг, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету;
2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;
3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
4. Після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».
Наголошуємо, що подання Декларації у режимі on-line не тільки економить час платника, а і забезпечує запобігання поширення коронавірусу.
ДПС дотримується обмежувальних протиепідемічних заходів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/421737.html повідомила, що станом на 11 червня 2020 року кількість працівників Державної податкової служби, що захворіли на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом – 39 осіб, з них одужали – 12, продовжують хворіти – 27.
У приміщеннях, де перебували інфіковані працівники, проведено дезінфекцію. Також забезпечується медичне спостереження за контактними особами протягом 14-ти днів з останнього контакту із хворим на коронавірусну хворобу COVID-19.
Центри обслуговування платників, які в умовах карантину працювали за окремим графіком виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності за попереднім записом (телефоном, через електронну скриньку), відновили звичайний графік роботи.
Продовжують діяти заходи із забезпечення режиму поточної дезінфекції в ЦОП, працівники забезпечені захисними масками та гумовими рукавичками, платники мають право заходити до ЦОП тільки у захисній масці, рукавичках та після дезінфекції рук.
В умовах обмежувальних протиепідемічних заходів залишається актуальним максимальне використання дистанційного формату спілкування та електронних сервісів, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Офіційне оформлення трудових відносин – захист майбутнього найманих працівників
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців про необхідність легалізації трудових відносин з найманими працівниками.
Так, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення про це територіального органу ДПС в терміни та за формою, визначеними Порядком повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами.
Нагадуємо, що офіційне працевлаштування для працівника – це гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладення трудового договору, це економічні, соціальні та трудові гарантії, передбачені чинним законодавством України та належне пенсійне забезпечення в майбутньому.
Офіційне оформлення трудових відносин для роботодавця – це позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.
За продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім з початку 2020 року анульовано 39 ліцензій
У Дніпропетровській області станом на 01.06.2020 діє 16 167 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6 675 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 281 ліцензія, на тютюнові вироби – 6 139, на право роздрібної торгівлі пальним – 623 ліцензії та 2 124 ліцензії на зберігання пального.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій – тютюновими виробами.
Анульовано з початку 2020 року 1 026 ліцензій, з яких 39 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Як діяти, якщо не видали фіскальний чек?
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Невидача чека або видача підробленого чека під час продажу товарів чи наданні послуг – це одна з проблем, з якою зустрічаються споживачі.
Що робити, якщо вам не видали чек?
З огляду на досить часті випадки обману споживачів – видачі чека невстановленої форми або взагалі відмови у видачі фіскального чека Державна податкова служба України просить звертатися:
● за номером телефону: 0800 501 007 (напрямок «4»);
● або написати скаргу на адресу: idd@tax.gov.ua
Пам’ятайте: ваші права мають бути захищеними!
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/422458.html
Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.
З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини шляхом подання документів до контролюючого органу
Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення № 822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.
Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.
За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини шляхом подання документів в електронній формі
На сьогодні Облікову картку № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини в рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»
Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна також в рамках реалізації експериментального проєкту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.
Щодо застосування законодавства про єдиний внесок на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить інформує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» було внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі –Закон № 2464).
Зокрема, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 910, згідно з нормами якого тимчасово звільнялися від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, в частині сум, що підлягали нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовувалися.
Такі особи могли прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначалася у звітності. про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.
Водночас Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі – Закон № 591) внесено зміни до пункту 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими подовжено період звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску осіб, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 статті 4 цього Закону, у частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами з 01 по травня 2020 року за себе.
Отже, з урахуванням змін, внесених Законом № 591, відповідно до пункту 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе за періоди з 01 по 30 березня, з 01 по 30 квітня 2020 року та з 01 по 31 травня 2020 року.
Водночас зазначені особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня 2020 року та з 01 по 31 травня 2020 року в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначатиметься у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.
Вважаємо за необхідне зауважити, що зазначена норма не поширюється на роботодавців.
Програмні РРО: про терміни впровадження
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами перенесено терміни набуття чинності законодавчих норм щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Так, відтерміновується:
● з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;
● з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які проводять ризикові види діяльності;
● з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.
Отже, суб’єкти господарювання мають можливість підготуватися до набрання чинності вимог законів.
Закон України № 466: порядок адміністрування плати за землю удосконалено
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими удосконалено порядок адміністрування плати за землю.
Так, пункт 286.1 ст. 286 ПКУ доповнено нормою, яка передбачає, що у разі подання платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні в базах даних інформаційних систем податкової служби, сплата земельного податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником такого податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Також змінами, внесеними Законом № 466 до ПКУ, уточнено порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам податкових повідомлень-рішень із сумами плати за землю.
Податкові консультації: нові правила
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).
Так, зокрема:
► визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020);
► надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі.
Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.
Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.
З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422093.html
До уваги платників єдиного внеску!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до п. 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Так, згідно з приписами вищезазначеного пункту тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, не застосовувались за такі порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року:
► несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);
► неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
► несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до податкових органів.
При цьому абзаци другий та третій п. 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, не застосовувались.
Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховувалась пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягала списанню.
Водночас, згідно з внесеними Законом України від 13 травня 2020 року № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» до п. 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, продовжено період незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про єдиний внесок, а саме:
◄ за порушення, вчинені протягом періоду з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину;
◄ продовження періоду ненарахування пені по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину.
З огляду на зазначене Закон № 2464 надає можливість, зокрема, роботодавцям на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.
При цьому слід зауважити, що банки відповідно до ст. 24 Закону № 2464 виконують покладені на них обов’язки щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.
Так, банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення (частина 2 ст. 24 Закону № 2464).
Терміни застосування програмних РРО перенесено на 01.08.2020
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами.
Відповідно до внесених змін впровадження застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) перенесено з 19.04.2020 на 01.08.2020.
З вищезазначеної дати запроваджується низка новацій у сфері застосування РРО, зокрема, суб’єкти господарювання мають можливість при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких використовується будь-який пристрій – смартфон, планшет, комп’ютер тощо. Такий пристрій за допомогою спеціального програмного забезпечення буде фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
Важливо, що відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП мають подавати всі платники податків
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що подача повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якої встановлено обов’язок платників податків стати на облік в органах державної податкової служби, а також обов’язок повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням;
Порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування визначений наказом Міністерство Фінансів України від 09.12.2011 № 1588, яким передбачено, що повідомлення ф. № 20-ОПП до податкового органу подається за місцем знаходження такого об’єкта.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Повідомлення за формою № 20-ОПП мають подавати всі платники податків – як юридичні, так і фізичні особи – підприємці у разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.
Об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Однак, такі об’єкти повинні визначатися для кожного податку окремо, виходячи з норм відповідних розділів ПКУ.
Тобто, у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначають усі приміщення, якими підприємство користується, а саме: усі види транспорту, заправки, скважини, котли, сховища, земельні ділянки тощо. Включаючи також об’єкти, які здаються в оренду та орендується у інших осіб.
Перевірити подані відомості про об’єкти можна в особистому кабінеті платника податків Електронного кабінету.
Отже, повідомлення за формою № 20-ОПП запроваджене з метою отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти оподаткування, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають: використовуються, не використовуються (у тому числі тимчасово).
Договір про визнання електронних документів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС.
Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС.
У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s.
Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.
Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини з початку року надано 111,1 тис. адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
Загалом у січні – травні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 111,1 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 108,3 тис. – надано адміністративні послуги.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусном SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/
Шановні платники податків!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що останнім часом почастішали випадки, коли невідомі особи від імені керівного складу Нікопольського управління звертаються до приватних підприємців та інших суб’єктів господарювання з вимогою надання грошових коштів або певних безкоштовних послуг погрожуючи так-званими перевірками та застосуванням штрафних санкцій.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та для недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області за номером телефону: (0566) 68-70-54.
Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Збір за місця для паркування транспортних засобів: декларація з 01.07.2020 подається за оновленою формою
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2019 № 550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.02.2020 за № 213/34496 (далі – Наказ № 550), оновлено редакцію Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація).
Нормами п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій, чинні до такого визначення.
Наказ № 550 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.03.2020 № 20.
Отже, Декларація за новою формою у редакції наказу № 550 складається за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, тобто за другий квартал 2020 року і подається платниками збору з 01.07.2020.
Оновлена форма Декларації складається з двох частин, а саме:
1) Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів;
2) Розрахунок податкових зобов’язань збору за місця для паркування транспортних засобів. Цей розрахунок містить такі нові показники:
► код та найменування податкової пільги;
► сума пільги, розрахована пропорційно до періоду користування пільгою;
► дата початку і закінчення користування пільгою;
► сума пільги, використаної за цільовим призначенням;
► площа, на яку поширено пільгу (кв. м).
Крім того, Наказом № 550 змінено порядок розрахунку суми нарахованого збору, а саме:
«площа об’єкта оподаткування» Х «розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня звітного року» Х «кількість днів провадження діяльності із паркування транспортних засобів» Х «на ставку збору» «сума податкової пільги».
Збір необхідно розраховувати у розрізі видів об’єкта оподаткування:
◄ відведені земельні ділянки;
◄ комунальні гаражі;
◄ стоянки;
◄ паркінги (будівлі, споруди, їх частини).
Закон України № 466: нові норми в оподаткуванні реалізації транспортних засобів
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст.173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна.
Так, п. 173.2 ст. 173 ПКУ доповнено новим абзацом, який встановлює, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18 % .
Норма набрала чинності з 23.05.2020.
Особливості віднесення товарів до підакцизного пального відповідно до вимог Закону України № 466
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено такими товарами:
Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕДОпис товару (продукції) згідно
з УКТ ЗЕД
2710 19 62 00 – 2710 19 68,
2710 19 71 00,
2710 19 75 00,
2710 19 99 00,
2710 20 31 00,
2710 20 35 00,
2710 20 39 00
Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового
3814 00 90 90Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.
Вони зобов’язані:
► зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;
► складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ;
► отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.
Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Щодо особливостей віднесення товарів до підакцизного пального
Щодо товарів, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00.
Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, внесені до ПКУ Законом № 466, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.
У той же час акцизним податком не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° C зазвичай переганяються у кількості до 35 об. % .
Насамперед товарами, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та не підлягають оподаткуванню акцизним податком згідно із Законом № 466 є такі нафтопродукти:
◄ тверді, напівтверді та пластичні мастила в будь-якій упаковці та тарі;
◄ в’язкі, густі та пастоподібні суміші.
З огляду на це основною підставою для оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів є відповідність нафтопродуктів з кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 опису: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».
Водночас товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, не оподатковуються акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів, якщо ці товари не є сумішами на основі газойлів (дизельного палива) з доданими важко-легкими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.
Відповідно на такі товари не розповсюджується положення Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки згідно із термінологічним визначенням п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ такі товари не відносяться до підакцизного пального.
Звертаємо увагу, що акцизним податком за ставкою 139,50 євро за 1 000 літрів оподатковується паливо пічне побутове (коди УКТ ЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00).
Щодо розчинників або розріджувачів на основі метанолу; інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90)
З урахуванням деталізації товарної позиції 3814 на товарні категорії і товарні підкатегорії та їх текстового опису складні органічні розчинники на основі метанолу відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікуються у товарній категорії 3814 00 90 за кодом 3814 00 90 90.
Зважаючи на те, що складні органічні розчинники та розріджувачі товарної позиції 3814 є сумішами окремих подібних між собою органічних розчинників, які змішуються у відповідних кількісних співвідношеннях, питання, на основі якого компонента (розчинника) вони виготовлені, вирішується із застосуванням правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Відповідно до правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.
На підставі викладеного розчинниками та розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Наприклад, складним органічним розчинником, розріджувачем або іншою готовою сумішшю:
► на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 40 мас. % метанолу, 10 мас. % бутанолу, 20 мас. % етанолу та 30 мас. % ізопропанолу або розчиннику, що містить 95 мас. % метанолу, а решта – будь-які штучно додані розчинники (наприклад, пентанол, бутанол, пропанол);
► не на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 20 мас. % метанолу, 20 мас. % етанолу та 50 мас. % ізопропанолу.
З огляду на викладене акцизним податком за ставкою 245,50 євро за 1 000 літрів оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України листом від 09.06.2020 № 9109/7/99-00-05-05-01-07 (далі – Лист № 9109) повідомила про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, внесені законами України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465) та № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
Пунктом 7 Закону № 465 були внесені зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» із змінами (далі – Закон № 185), які набули чинності 27 лютого 2020 року.
Так, відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону № 185, Податковий кодекс України (далі – ПКУ) є складовою законодавства про управління об’єктами державної власності.
Уточнено повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної власності.
Так, Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об’єктами державної власності, визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) не тільки державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а ще і господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним.
Змінами до частини п’ятої ст. 11 та частини третьої ст. 111 Закону № 185 передбачено подання господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі та державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені ПКУ. При цьому господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі подають до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку один раз на рік.
Також для платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку передбачена відповідальність у порядку, передбаченому ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.
Змінами до ст. 16 Закону № 185 на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому ПКУ.
23 травня 2020 року набрали чинності зміни до ПКУ, передбачені положеннями Закону № 466 щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.
Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.
До п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесені зміни, якими поняття «грошове зобов’язання платника податків» доповнено словами «інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи» та словом «пеня». Тобто зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.
Розширено функції, які виконують контролюючі органи, відповідно до ст. 191 ПКУ.
На контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:
► частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51 п. 191.1 ст. 191 ПКУ);
► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).
Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством
Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:
► дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
► контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації
Внесено зміни до ст. 46 ПКУ, якими, зокрема, було розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.
Так, податковою декларацією, розрахунком є – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.
Пункт 46.2 ст. 46 ПКУ доповнено абзацом п’ятим, згідно з яким для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Крім того, Законом № 466 підпункти 49.18 та 49.19 ст. 49 ПКУ доповнено новими положеннями.
Так, для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: кварталу, півріччю, трьом кварталам, року.
Також п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 та абзацом третім п. 49.19 ст. 49 ПКУ встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників дивідендів на державну частку (господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.
Більш детальніше про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку можливо ознайомитись у Листі № 9109, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди 2020 року.
Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.
Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.
Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік Декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку на прибуток.
Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою Декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання Декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.
Більше інформації про особливості подання Декларації за звітні періоди 2020 року у Листі № 8939, який розміщено на офіційному вебпорталі за зазначеним вище посиланням.
Інформаційний лист № 12. Нововведення, запроваджені Законом № 466
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України представлено черговий, 12-й випуск інформаційного листа присвяченого нововведенням, які запроваджуються Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
У листі ви знайдете інформацію про нововведення в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, дізнаєтеся про особливі терміни набрання чинності для окремих норм та правильність заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року з урахуванням прийнятих змін.
З Інформаційним листом № 12 можна ознайомитись тут:
https://tax.gov.ua/data/material/000/330/422084/Informaciyniy_list_12.pdf

Рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України, керуючись, зокрема нормами Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, листом від 11.06.2020 № 9203/7/99-00-04-03-01-07 (далі – Лист № 9203) надала рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).
Так, Законом № 466:
1. Викладено у новій редакції п.п. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо переліку видів використання надр, при здійсненні яких не виникає об’єкт оподаткування Рентною платою.
Зокрема, встановлено, що виключення із об’єкту оподаткування Рентною платою поширюється виключно на корисні копалини, які видобуті домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою.
2. Уточнено вимоги до обсягів газу (метану) дегазації вугільних родовищ, які не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою (п. 252.4.8 п. 252.4 ст. 252 ПКУ).
Зокрема, встановлено, що вказані обсяги газу (метану) дегазації вугільних родовищ не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою виключно у випадку, коли при провадженні господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування.
3. Запроваджено систему варіативних ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 відсотків.
4. Ставку Рентної плати для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза, встановлено у розмірі 6,25 відсотків вартості товарної продукції гірничого підприємства.
5. Уточнено умови застосування та величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати:
а) коригування податкових зобов’язань на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат;
б) припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат.
6. Новою умовою доповнено порядок регулювання зменшення об’єкту оподаткування Рентною платою за видобування природного газу.
Зокрема, передбачено, що відповідний «Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування…» має бути затвердженим (встановленим) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (станом на дату поширення інформаційного листа вказаним органом вважається Міністерство енергетики та захисту довкілля України (п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32, із змінами)).
Лист № 9203 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
З 01.07.2020 виробництво спирту можуть здійснювати суб’єкти господарювання незалежно від форми власності за наявності відповідної ліцензії
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422369.html проінформувала про наступне.
Законом України від 03 грудня 2019 року № 318-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового» (далі – Закон № 318) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон № 481).
Метою зазначених змін є скасування державної монополії на виробництво спирту та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції, а також становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів.
Зазначені зміни, зокрема, передбачають:
◄ скасування державної монополії на виробництво спирту;
◄ надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати діяльність з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії;
◄ повну лібералізацію експорту спирту з України.
Для захисту вітчизняного товаровиробника Законом № 318 також передбачено, що імпорт спирту до 01 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.
З 01 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового.
З 01 липня 2020 року виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу може здійснюватися суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.
Крім цього, з 01 липня 2020 року:
► експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту. Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом. Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України;
► суб’єкт господарювання, який є одночасно виробником спирту етилового та алкогольних напоїв та отримав ліцензію на виробництво спирту етилового, ліцензії на виробництво алкогольних напоїв і ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, має право реалізувати спирт власного виробництва для виробництва зазначених алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво спирту;
► річні обсяги спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, що імпортуються суб’єктами господарювання – виробниками спирту етилового, не можуть перевищувати 10 відсотків від річного обсягу вироблених спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового такими суб’єктами господарювання – виробниками спирту етилового;
► суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію на експорт за наявності ліцензії на виробництво спирту етилового;
► суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.
Порядок видачі ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом встановлено Законом № 481. При цьому ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії.
Варто зазначити, що згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, зокрема з виробництва та оптової торгівлі спиртом.
Суб’єкти господарювання можуть подати документи для отримання відповідних ліцензій на розгляд до органу ліцензування – ДПС за адресою: 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8.
Платникам ПДВ про зміни, запроваджені Законом України № 466
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу платників ПДВ на основних змінах, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), які стосуються правил оподаткування ПДВ.
1. Зміни щодо періодичності подання звітності
Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.
2. Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ
Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України
Законом № 466 ст. 189 ПКУ доповнено п. 189.17, згідно з яким базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.
Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку
Законом № 466 з підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ виключено п. 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин
Згідно з п. 197.18 ст. 197 ПКУ з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками звільняються від оподаткування ПДВ.
3. Зміни в частині формування податкового кредиту
Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України
Відповідних змін зазнав п. 198.6 ст. 198 ПКУ.
Змінено правила формування податкового кредиту для платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ
Так, відповідно до оновленого абзацу шостого п. 198.6 ст. 198 ПКУ платники ПДВ, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.
Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).
4. Зміни щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ
Пункт 201.10 ст. 201 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого для податкових накладних/розрахунків коригування, складених за операціями, зокрема, здійсненими у травні 2020 року відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, граничним терміном реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є 20 червня 2020 року.
Підвищився вартісний критерій річного доходу для незастосування податкових різниць платниками податку на прибуток підприємств
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників податку на прибуток підприємств, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 млн грн до 40 млн гривень. Норми набули чинності 23.05.2020.
Також Законом № 466 внесено зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду. Ці норми наберуть чинності з 01.01.2021.
Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн гривень:
► зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ, у декларації за 2020 рік;
► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств. Водночас, у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.
Новації податкового законодавства 2020 року у разі продажу фізичною особою об’єкта незавершеного будівництва
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до пунктів 172.1 та 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування доходу від продажу об’єктів незавершеного будівництва. Норма діє з 23.05.2020.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об’єктів нерухомого майна.
Так, дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року об’єктів незавершеного будівництва, за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується ПДФО.
Отже, до переліку об’єктів нерухомого майна, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО, за виконання умов п. 172.1 ст. 172 ПКУ, включено об’єкти незавершеного будівництва.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості – незавершеного будівництва, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5%.
Отримали у 2019 році дохід – задекларуйте його не пізніше 30.06.2020!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами продовжено кампанію декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році.
Останній день подання декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) за 2019 рік – 30 червня 2020 року.
Нагадуємо, що зобов’язані подати річну Декларацію громадяни, які у 2019 році отримали:
● доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався, але які не є звільненими від оподаткування;
● доходи від особи, яка не є податковим агентом, у тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу (обміну) власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо;
● спадщину (дарунок) від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення;
● інвестиційні доходи від операцій з інвестиційними активами;
● іноземні доходи;
● доходи у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Cума податкового зобов’язання, зазначена у поданій річній Декларації, сплачується платниками ПДФО самостійно до 01 жовтня 2020 року.
З 1 липня оновлюються ознаки доходів для форми № 1ДФ
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.07.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797 (далі – Наказ № 241).
Наказом № 241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Додаток). При цьому зміст форми № 1ДФ не зміниться.
Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:
► ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:
● 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;
● 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;
► розділено види доходів з ознаки 106:
● 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;
● 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
● 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».
► зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;
► викладено у новій редакції ознаку доходу 128.
Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) у частині тимчасового звільнення за бажанням платника (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та члена фермерського господарства) від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) лише за себе.
При цьому змін у порядку нарахування та виплати заробітної плати, нарахування та сплати єдиного внеску, зокрема щодо найманих працівників, працівників, які працюють за трудовими договорами, не відбулось.
Так, відповідно до абзацу другого частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).
Тому незмінними залишились і положення ст. 24 Закону № 2464 у частині контролю банками платників єдиного внеску на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавіруснбї хвороби (СОVID-19).
При цьому на період запровадження надзвичайної ситуації ДПС рекомендує отримати адміністративну послугу, зокрема з погодження довідки-розрахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за № 602/24134 (далі – Порядок) (пункт 3 Порядку) в електронній формі.
Для отримання такої послуги платник єдиного внеску за допомогою Електронного кабінету може надіслати до відповідного органу ДПС скан-копію належним чином оформленої довідки-розрахунку у форматі pdf (обмеження 2 МБ); скан-копія, погоджена невідкладно податковим органом, направляється на адресу електронної пошти заявника (оригінал платник зможе отримати після закінчення карантину).
За своєчасно не сплачені розстрочені суми податкового боргу передбачена відповідальність
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Норми встановлені п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Пільги з податку на нерухомість застосовуються і до дачних та садових будинків
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Базою оподаткування податком на нерухомість є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухомість, зокрема:
► для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
► для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника цього податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг встановлено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Реалізуєте підакцизну продукцію – з 01.08.2020 зобов’язані у фіскальному чеку зазначати код УКТ ЗЕД!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) чи програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) для підакцизних товарів. На сьогодні у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачено зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД лише щодо пального.
Відповідні зміни внесено до п.п. 11 п. 5 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 265).
За порушення вищезазначеної норми п. 7 ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність.
Так, у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нагадаємо, що згідно із ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать:
● спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
● тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
● пальне;
● автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
● електрична енергія.
Про розгляд питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», із змінами, питання відповідності/невідповідності платника ПДВ (платника податку) критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, із змінами.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
► інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
Про відповідальність за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок № 138).
Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. 3 Порядку № 138).
Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.
Зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст. 126 ПКУ.
Крім того, у разі погашення узгодженого грошового зобов’язання після закінчення встановлених ПКУ строків на суму податкового боргу нараховується пеня згідно з нормами ст. 129 ПКУ.
Також згідно зі ст. 1632 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб.
У разі сплати податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску необхідно правильно вказувати реквізити
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно дотримуватись вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами.
Зокрема, звертаємо увагу на обов’язкове зазначення відповідних кодів сплати.
Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) необхідно зазначати відповідний код виду сплати, а саме:
140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;
145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум;
147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;
149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;
117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;
Крім того, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:
1 – службовий код «*»;
2 – код виду сплати;
3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;
4 – інформація про призначення платежу.
Звертаємо увагу, що за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.
До уваги самозайнятих осіб – платників єдиного внеску!
Нікопольське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) доповнено п. 915.
Вищезазначеним пунктом встановлено, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Норми набули чинності 03.06.2020.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор